Історія
Чи можна вважати тих перших писарів-логофетів та десятьох кінних арнаутів під головуванням чауша, які діяли під егідою чернівецького староства в період молдовського панування першою поштовою службою Чернівців? – суперечки про це в колі буковинських краєзнавців та істориків точаться і досі, адже цей факт можна трактувати як в позитивний бік з огляду на комерційну підґрунтя процесу написання та доставки листів на регулярній основі, так і негативний, якщо зважати на відокремленість функціональних служб, відсутність єдиноначальності та сталості процесу.
Разом зі ставкою армії шведського короля Карла ХІІ у місті з’явиться її власна військова пошта, яка на шість років затримається на молдавських теренах після західного відступу 1710 року (згодом військове відомство дозволило своїм кур’єрам надавати суміжні послуги з доставки листів і цивільним особам). Через шість десятиліть після виходу шведів ця ініціатива була відроджена за підтримки голови військово-цивільної адміністрації Буковини від Австрії, генерала Габріеля фон Сплені (1734 — 1818), хоч і тоді не перейшла на регулярну основу через поганий стан шляхів сполучення між населеними пунктами новопідкорених після розпаду Річи Посполитої земель.
Наступний крок в історії розвитку поштової справи Чернівців пов’язаний з приватною ініціативою відставного військового кур’єра Іогана Пауля Фогеля, який в 1781-ому на власній земельній ділянці (імовірно на місці сучасної споруди по Поштовій №6) відкрив свій кореспондентський пункт зі стайнею. Правда стратегічним приватним бізнесом дуже швидко зацікавилася місцева влада в межах єдиного державного проекту поштового сполучення.
Так, вже в перший день нового 1783-ого на місці кореспондентського пункту Фогеля відкрив свої двері перед відвідувачами перший чернівецький поштамт з приватними апартаментами для сім’ї поштмейстера на верхньому поверсі, який фактично проіснував з перебудовами аж до другої половини ХІХ століття, коли нарешті постало питання нестачі площ (в 1854 до поштамту додався телеграф) та невідповідності скромної споруди перебудованому в стилі пишної віденської еклектики міському центру та високому статусу крайового вузла зв’язку.
З огляду на кутове розташування земельної ділянки по тодішній Постгассе (Postgasse) 14 Міністерство торгівлі Автро-Угорщини, якому підпорядковувалось поштове відомство імперії, в 1887-ому оголосило конкурс на проект триповерхової місткої будівлі з виходом на два боки з метою подальшого розміщення в одній будівлі фінансової дирекції (адже за ініціативи тодішнього президента Буковинибарона Фелікса Піно фон Фріденталя (1925 — 1906) в його бутність міністра торгівлі при поштамтах були організовані банки), безпосередньо чернівецького крайового вузлу зв’язку та дирекції цих установ.
Конкурс виграв проект начальника відділу будівництва Міністерства залізничних ліній Фрідріха Зеца (1837 — 1907). І реалізований він був в найкоротший термін завдяки наявному бюджету в півтори сотні тисяч флоринів та першочергової важливості об’єкта (відкриття нового чернівецького поштамту відбулося вже 1 листопада 1889 року).
Він так і працював, як головний чернівецький будинок зв’язку і за Румунії, і за червоних рад (горів в липні 1941-ого) тільки назва вулиці змінювалася на Поштова (до 1941) – Букурештілор (до 1945) — Поштова (до 1969) — Худякова (до 2014), поки історична назва не повернулася на круги своя, правда після руйнівних подій Другої світової війни та зміни архітектурного малюнку забудови вулиці зараз будівля на міських мапах позначена як №6.
Після відновлення української незалежності в 1991 році роль споруди, як і наданий міською радою в 1982-ому статус пам’ятки архітектури місцевого значення для поштамту не змінилися, адже реконструкція 2010 — 2013 років оновила інтер’єри та трошки осучаснила комфорт в середині будівлі для дирекції чернівецької Укрпошти із збереженням її історико-культурної складової.
Архітектура
Триповерхова на високому цоколі г-подібна (довжина крил 57м та 41м) цегляна тинькована споруда на розі Поштової та Чайковського (раніше Музичного товариства) зведена за канонами віденської архітектурної школи в еклектичному стилі з тяжінням до класицизму, що було зумовлено характерними для кінця ХІХ століття правилами проектування адміністративних споруд в авторському переосмисленні згідно технічних вимог проекту. При цьому нестандартним є рішення розміщення чотирьох входів без задіяння зовнішнього скошеного кута.
Загалом індивідуальний малюнок споруди складається з сіро-гранітного облицювання цоколю, масивного русту з глибокою промальовкою замкового каменю лиштв прямокутних вікон першого поверху, менш промальованого стінного русту, пологих аркок сандриків на імпостах у вигляді барокових закрутків та підвіконної балюстради — другого, здвоєних вікон з пілястрами доричного ордеру між ними на третьому ярусі, а також дентикульного поясу, профільованих карнизів (верхній на модильонах) та нешироких фризів.
Візуальні акценти зосереджені на кутових ризалітах та порталі центрального входу листям аканту в бароковому закрутку замку, кутовими пілястрами в глибокому французькому русті, трикутними сандриками на напівкруглих колонах іонічного ордеру, подвоєними арками в архівольтах на імпостах з акантом замкового каменю, люкарнами усічених пірамідальних куполів та тумбами-фіалами парапету. Особливої принади порталу центрального входу на три арки додають статуї посланця богів Гермесу з сувоєм та покровительки ремесел Афіни з кадуцей в руці як запоруки фінансового успіху в аркових нішах другого поверху.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Поштова, 6.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті вулицями Руська – Головна – Чайковського, на перетині якої з Поштовою розташована будівля Поштамту.
Міжміським транспортом до Чернівців, потім міським – до Центральної площі, в кварталі від якої по Поштовій міститься офіс дирекції чернівецької Укрпошти.