Історія
Єврейський народний дім в Чернівцях
В далекі доавстрійські часи, та й перші десятиліття панування Габсбургської корони на українському Прикарпатті ці землі навіть міським околицями можна було назвати з великим перебільшенням, адже ще станом на 1800 рік тут були суцільні лісові хащі, в яких час від часу місцева влада оголошувала полювання на вовків.
Лише зі стрімким укріпленням Чернівців в якості крайового адміністративного центру, коли в першій половині XIX століття почалося швидке відсування міських кордонів на захід, цю зручну місцину для своєї бази провіанту обрали австрійські військові, які фактично стояли у джерел появи Театральної площі як такої ще її під тодішньою назвою на честь Єлизавети.
Згодом, коли перша невпорядкованість в тому числі оборонного характеру буковинської столиці пішла в небуття, і для військових потреб були облаштовані відповідні приміщення та полігони в більш придатному для цих цілей місці, звільнену ними зручну площу на західній околиці вподобали для свого жвавого бізнесу зі специфічним фльором місцеві риботорговці.
Атланти на фасаді чернівецького Товариство єврейської культури
Питання благоустрою площі, що на кінець ХІХ століття носила назву Рибної, в межах плану приведення архітектури Чернівців у відповідність до високого статусу європейського міста та головного адміністративного центру автономного краю, пов’язаним з цим значним зростанням чисельності населення і, відповідно, площі міста все гостріше піднімався на засіданнях магістрату, досягши свого апогею 30 січня 1900 року виділенням земельної ділянки в її західної частини для спорудження міського театру.
Додала свого вагомого слова з цього приводу і велика чернівецька єврейська громада, яка з моменту свого офіційного затвердження в міській межі наказом Йосипа ІІ (1741 — 1790) за чотири роки до його смерті, протягом століття скиталася по орендованих приміщеннях та юрбилася в тісних приміщеннях школи (з 1860 року), яку тривалий час ділила з німецькими діаспорянами — на її прохання була виділена земельна ділянка північно-західній частині площі для майбутнього Єврейського народного дому поруч з міським театром.
Вінчальний фронтон Єврейського дому
Будівельні роботи за проектом архітектора архітекторів Йозефа Шрайбера, які почалися восени 1906-ого, завдяки гарному фінансуванню (велику частку сплатило родина Вагнерів) добігли свого кінця вже за два роки. Урочисте покладання останнього каменю напередодні Нового, 1909 року, відчинило двері розкішної резиденції перед членами єврейської громади Буковини та їхніми гостями.
З тієї пори в стінах будівлі на Театральній 5 ані на мить не припинялося активне життя: нижні поверхи її використовувалися для різноманітних громадських заходів, релігійних та адміністративних потреб, а верхній – був пристосований під приватне житло. В такому статусі будівля не тільки пережила бойові дії Першої світової війни 1914 — 1918 років, а й існувала весь період інтербелуму.
Центральний фасад Єврейського народного дому
Розпочата Москвою та Берліном в гонитві за ефемерним світовим пануванням кривава Друга світова 1939 — 1945 з мовчазної згоди цивілізації віддала українські землі під окупацію радянській тоталітарній системі, яка позбавила національні громади права на свою ідентичність — так чернівецький Єврейський народний дім приміряв на себе нав’язану радами роль міського Будинку культури.
Законні господарі змогли почати довгий шлях повернення своєї архітектурної перлини лише після відновлення української незалежності (після 1991 року): спочатку рішенням міської ради тут оселилося Товариство єврейської культури імені Еліезера Штейнбарга, а згодом відчинив свої двері Музей історій та культури євреїв Буковини (заснований 2008-ому). Після реставрації другої половини 2010-х сакральна споруда не тільки засяяла всіма променями своєї первинної чарівності, а й повернула на фасад автентичний ідентифікаційний напис ( в тому числі на івриті) зі священною Зіркою Давида.
Архітектура
Люкарна музейної споруди
Кутова чотириповерхова цегляна тинькована складнопрофільна в плані будівля іудейського громадського центру, що акцентує північний бік забудови Театральної площі, архітектурним генієм свого творця народився на світ в якості одного з найкращих взірців ампіру в еклектичній обробці притаманній прогресивному початку ХХ століття (остання чітко прослідковується в декоративному тинькуванні русту нижніх двох поверхів).
Загальну ж картину зовнішніх фасадів промальовують кутові пілястри доричного ордеру французького русту, складні фризи відкреслені профільованими карнизами великого виносу (другого поверху на тригліфних кронштейнах, лобовий — на модульонах), напівколони доричного ордеру третього ярусу, що утримують масивний прямолінійний сандрик на модульонах, коробові арки в декорованих лиштвах — четвертого.
Основний ж архітектурний акцент будівлі складають ризаліти парадних фасадів з домінантою перспективного центрального. Його пишний декор – це арковий портал з картушем на чолі та глибокими арковими ж, підкресленими невеличкими трикутними рослинно-орнаментованими вставками нішами по боках, балкон з великим панорамним вікном під охороною чотирьох атлантів, які утримують на своїх могутніх плечах двоярусні напівканельовані колони корінфського ордеру на високих прикрашених табличками стилобатах (між ним вікна з шропсами в обрамленні гірлянд), що в свою чергу підтримують великий напвкруглий фронтон з глибоким тимпаном в архівольті на модильонах та масивним картушем по центру, вінчає цю пишноту пам’ятна табличка з датою закінчення будівництва споруди під захистом орла з розкритими крилами та кутові тумби з вазонами.
Музей
Картуш парадного входу Музею євреїв Буковини
Півтора року знадобилося великій групі істориків, науковців, релігійних, благодійницьких та просвітницьких організацій, щоб 4 жовтня 2008 року в стародавньому епіцентрі соціально-культурного життя чернівецької громади колін Ізраїлевих для широкого глядацтва відчинив свої двері Музей євреїв Буковини. Адже для організації експозиції з ледь уцілілих у вирі важкого для всього світу ХХ століття оригіналів документальних свідоцтв, фотографій, листівок, побутових предметів та релігійного начиння періоду до радянської окупації, коли діаспора відігравала значну роль на соціально-політичній арені буковинської столиці, пошукові роботи велися кількох країнах.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, пл. Театральна, 5.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті: вул. Руська – вул. Головна – вул. Університетська – вул. Степана Бандери, яка виходить до Театральної площі з північною перспективою Єврейського народного дому.
Міжміським транспортом до Чернівців, потім міським – до Театральної площі, де розташований Музей євреїв Буковини.