Історія
Чернівецький цісарський і королівський університет ім. Франца Йосифа
Появи величної адмінбудівлі на тоді ще Єпископській (нині Університетська) передував палкий виступ-обґрунтування на засіданні Сейму 28 листопада 1872 року доктора права Костянтина Томащука (1840 -1889), майбутнього першого ректора, необхідності започаткування в Чернівцях, як адміністративно-культурного центрі Буковинського краю вищого навчального закладу, хоч сама думка про це вітала в повітрі ще з другої половини 1860-х і депутатська промова лише перевела її в матеріальну площину.
Тоді ж почався рух з приводу вибору варіантів місцерозташування освітнього закладу та джерел його фінансування — так на світ з’явився проект двоповерхової споруди географічно десь посередині між чернівецьким адміністративним та буковинським духовним центрами, що було зумовлено плануванням перших трьох факультетів майбутнього університету: правового, філософського та теологічного з фінансуванням перших двох за державний рахунок, останнього — місцевої православної громади.
Центральний вхід Чернівецького університету
Перших студентів (40 теологів, 20 філософів, 16 юристів) стіни новозбудованого трохи більше ніж за рік першого цісарсько-королівського університетського корпусу прийняли 4 жовтня 1875-ого після цісарської ухвали Франца Йосифа І (1830 – 1916). Навчання велося німецькою, бо переважна більшість викладачів була саме з німецьких земель, хоча студенти — навпаки місцеві представники різних національностей.
Ідея буковинського вищого навчального закладу виявила на стільки на часі, що за три з половиною десятиліття сторінки його історії поповнилися цілим сузір’ям блискавичних імен, а станом на початок Першої світової війни 1914 -1918 років на його факультетах, до потреб яких вже долучили приміщення резиденції Буковинських митрополитів навчалося 1149 студентів.
Після румунської окупації Чернівців 1919-ого, вищий буковинський навчальний заклад змінив назву на Університет короля Карла I, викладання велося тодішньою державною із збільшенням всього за рік кількості студентів в півтора рази від довоєнної кількості, і тенденція до зростання кількості здобувачів вищої освіти в період інтербелуму збереглася аж до 1940 року.
Центральний ризаліт корпусу по Університетській 28
Розв’язана Москвою та Берліном Друга світова війна 1939 -1945 років та повоєнна московська окупація не змінили статус університету (тільки з назви зникло ім’я першого румунського короля), як і його статус одного з головних просвітницьких центрів Прикарпаття з одинадцятьма факультетами (теологічний зачинено) та півсотнею кафедр. В першому корпусі по Університетські 28 традиційно розташовувалися представники точних наук. Ось тільки поверховість збільшилась до трьох із дотриманням загальної стилістики споруди.
Перед самим падінням московської окупації на світанку відновлення Україною своєї незалежності в 1989-ому заклад отримав свою сучасну назву на честь видатного українського літератора Юрія Федьковича, а колишній перший корпус став домівкою спочатку факультет «Комп’ютерних наук», а зараз «Математики та інформатики». Сама ж історична будівля у заслуженому статусі пам’ятника архітектури була відреставрована у 2010-х.
Архітектура
Західна частина центрального фасаду першої будівлі університету
Триповерховий цегляний тинькований симетричний п-подібний периметр з дворовим курдонером та ризалітами центральної частини (центральними і кутовими) вздовж червоної лінії забудови Університетської вулиці виконаний в класичному стилі (верхній, пізніше надбудований, вторить другому ярусу).
Нескладні елементи (руст з більш глибокою промальовкою на першому поверсі та кутах, архівольти з перехопленнями арок нижнього ярусу, профільовані лиштви — на верхніх, лінійні (центрального ризаліту – трикутні) сандрики другого поверху, замковий камінь та акцентовані кути — третього та профільований лобовий карниз великого виносу на модильонах) за вмілої розстановки архітектурних акцентів створюють для будівлі той самий впізнаваний візуальний образ громадського палацу – храму наук.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Університетська, 28.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті: вул. Руська – Головна — Героїв Майдану – Університетська, де розташований перший корпус Чернівецького цісарського і королівського університету.
Громадським транспортом в Чернівці, а потім міським – до зупинки «Вул. Університетська».