Існує в Бердянському художньому музеї картина, яка привертає увагу своєю незвичністю: на жінку дивиться її ж образ. Це портрет однієї з найвеличніших російських балерин – Ганни Павлівни Павлової (1881 – 1931) пензля Шмарова Павла Дмитровича.
Але привабливість портрета не тільки в неординарності і талановитості образу великої балерини. Є в картині загадка і в собаці біля її ніг, і завіси, що дотримує її рука, і у шлейфі її сукні…
Варто лише на мить довше затриматися поглядом на портреті Ганни Павлової і відійти від нього вже не можливо. Ось в обрисах бульдога проступає обличчя чоловіка з пишними вусами, а на портьєрі – подовжений лик аскета, склади ж шлейфу приховують…
Скільки ще таємниць зберігає це полотно достеменно невідомо. За оцінками мистецтвознавців – як мінімум двадцять три. Але, може бути, новий глядач відкриє ще один образ, і таємниця пензля Шмарова відступить ще на одну сходинку.