Історія
Разом з приходом до Луцька єзуїтів місто на березі річки Стир осяяли перші промені освіти і знань, коли з ініціативи єпископа Марціна Шишковського (1554 – 1630) за підтримки його послідовника на римсько-католицькій катедрі Павла Волуцького (1560 – 1622) поряд з будівництвом костьолу буде започатковано колегіум.
А поки новоприбула на початку XVII століття в столицю волинських земель братія зі своїми благими починаннями (в 1604 відкритий будинок місії з безкоштовними публічними класами) тулилася в орендованому невеликому будинку з каплицею по сусідству з кафедральним собором.
Від актуальних проблем такого необхідного починання як освіта не могли залишитися осторонь сильні світу цього: в 1607-му були виділені земельні фундуши для утримання школи, рік по тому перетвореної на колегіум, а в 1609-му польський король Сгізмунд III Ваза (1566 – 1632) видав привілей на придбання землі для єзуїтського храму і навчального закладу під його опікою, а рік по тому Павло Волуцкій виділив кошти для будівництва.
Самі роботи поруч з Троїцьким собором на місці в’їзних воріт Окольного замку були розпочаті з будівництва єзуїтського храму в 1616 році за значно переробленим Джакомо Бріано (1586 – 1649) проекту М. Гінце; втілення ж в життя будівлі колегіуму по закінченому в 1646-му проекту Бенедикта Моллі (1597 – 1657) почалося лише в другій половині XVII століття.
І хоча навчальний заклад зі студіями граматики та риторики був обмежений в приміщеннях, на 1640 роік в його стінах навчалося півтори сотні студентів, а викладацький склад досягав трьох десятків. При цьому з кожним роком на його утримання сума фундушів все збільшувалася за рахунок приєднання до світлого починання луцької аристократії і заможних міщан.
Бойові дії Хмельниччини 1648 – 1657 років призупинили роботу колегіуму, коли братія святого Ігнатія Лойоли на час покинула розграбований Луцьк, щоб після повернення посилити свою просвітницьку діяльність, збільшивши кількість студентів до трьох сотень.
Руйнівна пожежа 14 червня 1724 року істотно пошкодила єзуїтський комплекс, так що на його відтворення практично заново знадобилося шість років і все вміння талановитого архітектора Павла Гіжицького (1692 – 1762).
Крапку в церковній опіці навчальним закладом біля стін стародавнього замку поставив декрет від 1773 року папи Климента XIV (1705 – 1774) про ліквідацію єзуїтського ордену, в наслідок чого його луцьке майно перейшло в розпорядження Народної комісії освіти, пристосувавшій його під вищу школу академічного типу.
Пожежа 1781-го, що поглинула в своєму полум’ї кафедральний собор Святої Трійці, пошкодив так само шкільну бібліотеку, частково знищивши обладнання класів. Так що реставрація та наповнення фондів тривало цілих сім років, причому двоповерховий периметр для розширення навчальних площ отримав ще один ярус (частина колегіумних приміщень була разом з єзуїтським костелом відступлена латинській катедрі).
Розпад Речі Посполитої і анексія волинських земель імперією двоголового орла обернулися для світоча знань зміною статусу на повітову школу, якій після ліквідації в середині XIX століття луцької римо-католицької катедри відійшов весь єзуїтський комплекс за винятком Петропавлівського храму.
У польський період після Першої світової ХХ століття колегіальні будівлі використовувалися російської гімназією, а після Другої світової в 1965-му тут влаштувався технікум харчової промисловості, який після здобуття Україною незалежності перекваліфікувався на Волинський коледж Національного університету харчових технологій, який працює тут і донині.
Архітектура
Прибудований до південно-східної частини собору Петра та Павла п-образний з бічними крилами незамкнений периметр під чотирисхилою покрівлею навколо чотирикутного двору комплексу єзуїтського колегіуму Луцька нині являє собою трьох- (раніше двох) поверховий обсяг з коридорним плануванням однобічним розташування кімнат під хрестовими склепіннями і глибокими підвалами.
Архітектурною перлиною комплексу служать п’ять глухих ризалітів під трикутними фронтонами заввишки в два поверхи в південно-східній частині та аркадна галерея північно-східного фасаду, що виходить на Кафедральну площу.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кафедральна, 6.
Як дістатися
Автотранспортом по трасах М19 (Доманове – Ковель – Луцьк – Дубно – Збараж – Тернопіль – Чернівці – Тереблече) / Н17 (Львів – Радехів – Луцьк) / Н22 (Устилуг – Луцьк – Рівне). По місту вулицями Глушець / Ковельській – Данили Галицького до повороту на Кафедральну, на одноіменній площі якої розташований єзуїтський комплекс.
Громадським транспортом до луцьких вокзалів, а потім міським – в Старе місто (зуп. «Вулиця Данили Галицького»), а потім один квартал по Кафедральній до колегіуму.