Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Бердянський художній музей імені Ісаака Ізраїлевича Бродського

Історія

Бєлоусов П.П. Портрет художника І.І. Бродського Бердянського художнього музею Бєлоусов П.П. Портрет художника І.І. Бродського Художнього музею в Бердянську

Історія музею в Бердянську почалася, як не дивно, з трагедії, принесеної на крилах революції 1917 року і Громадянською війною 1917 – 1923 років, що відбулася за нею, коли при зміні правлячого класу при владі опинилися абсолютно не підготовлені люди, які вирішили викреслити “з ідейних міркувань” з життя попередні покоління за допомогою знищення будь-якого нагадування про них.

Однією з перших в “чорний список” нової влади судилося потрапити експозиції петербурзького музею Імператорської Академії мистецтв, президентами якої вважали за честь бути особи коронованого прізвища, де до керівництва академії, що змінила назву на Інститут пролетарського образотворчого мистецтва, прийшов працівник головного управління професійної освіти Ф. А. Маслов, що дав дозвіл на знищення та розграбування неугодних експонатів.

Завдяки швидкості доставки звісточки про цю сумну подію до Запоріжжя, частина експозиції була врятована випускником академії Ісааком Ізраїльовичем Бродським (1883 – 1939) (уродженцем села Софіївка, що під Бердянськом) спільно з його учнями А. І. Лактіоновим, О. М. Яр-Кравченко, М. Г. Козеллем, А.П. Шепелюком (згодом відомими радянськими художниками), які вивезли частину творів колишньої Академії на вантажівках до Бердянська.

Шафран М.Л. Біженець Бердянської художньої галереї Шафран М.Л. Біженець Художньої галереї в Бердянську

З дозволу та за підтримки міської влади Бердянська 7 листопада 1930 (до річниці Жовтневої революції) на другому поверсі Краєзнавчого музею була відкрита “Картинна галерея імені Заслуженого діяча мистецтв І. І. Бродського”, що налічувала 230 експонатів із зібрання Імператорської Академії мистецтв і особистої колекції Ісаака Ізраїлевича, який був обраний її довічним директором.

Незабаром галереї була перейменована в “Бердянський обласний художній музей імені Заслуженого діяча мистецтв І. І. Бродського” (до 1939 року Дніпропетровської, після відділення, – Запорізької області) і, завдяки старанням свого засновника, який на той час очолив Всеросійську Академію мистецтв, з кожним роком поповнювалася все новими шедеврами в основному пензля учнів і друзів художника по інститутських роках і діяльності в Товаристві ім. Куїнджі. Така ситуація зберігалася аж до смерті метра в 1939 році.

Картини Бердянської художньої галереї ім. Бродського Картини Художньої галереї в Бердянську

До початку Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945) зібрання музею налічувало близько 500 творів мистецтва, які з початком військових дій були евакуйовані в Сталінград, а з наближенням лінії фронту – в село Квіткове, що на лівому березі Волги, де безповоротно були загублені 18 полотен пензля майстрів XIX століття, 44 книги і 8 статуеток.

Частина колекції, що повернулася в кінці 1945 року до Бердянська, два роки тулилася у вцілілому флігелі музейного будинку (сама будівля була зруйнована), доки в 1947 році для її потреб не виділили невелику будівлю площею 150 м2, де художня експозиція знову відчинила свої двері для відвідувачів 7 листопада після ретельної перепису і роботи реставраторів Всеросійської Академії мистецтв.

На початку другої половини ХХ століття в житті музею виникає ще одна людина, що зіграла не останню роль в його долі, – мистецтвознавець і художник Семен Георгійович Івенский (1924 – ), який з 1953 року під час написання дипломної роботи у Всеросійській Академії мистецтв бере активну участь в вишукувальній роботі по експозиції музею та відновленні втраченої раніше документації, а пізніше (через п’ятдесят років) подарував музею колекцію із понад 1000 екслібрисів (друкований знак, який вказує на приналежність книги до певної бібліотеки). Він і зараз, мешкаючи в Ізраїлі, поповнює музейну експозицію своїми дарами.

Богданов-Бєльський Н.П. Іспанська танцівниця Богданов-Бєльський Н.П. Іспанська танцівниця

З розширенням колекції, гостро стає питання про нове приміщення для потреб музею, і в 1962 році “Бердянський обласний художній музей імені Заслуженого діяча мистецтв І. І. Бродського” переїжджає на Дюміна, 15, хоча і ця невелика одноповерхова будівля з виставковим залом у 200 м2 так само не відповідає його потребам – відсутність елементарних санітарних умов (пічне опалення, відсутність водопостачання) і тіснота приміщень (хоча їх і періодично добудовували) все ж таки дає про себе знати – більшість експонатів зберігаються в запасниках.

У зв’язку з відкриттям у 1971 році в Запоріжжі художнього музею, бердянський музей втратив статус обласного, але не свою унікальну колекцію, яка поповнюється рік від року, одержуваними з Державного архіву художніх творів полотнами і дарами приватних осіб.

Друга половина 80-х років ХХ століття ознаменувалася для музею активним поповненням музейної колекції: закупівля творів у приватних колекціонерів і в антикварних крамницях, дар власних офортів та естампів (граверні відбитки) Петра Петровича Білоусова (1912 – 1989).

Бердянська художня галерея ім. Бродського Художественная галерея в Бердянске

Сучасні художники Приазов’я так само не залишили без уваги “Бердянський художній музей імені І. І. Бродського”, передавши йому в дар свої полотна в 1990-х роках, коли фінансування музеїв різко припинилося.

У 2007 році музей нарешті отримав гідне приміщення на вулиці Карла Маркса 29, де дотримані всі необхідні умови для його нормальної роботи. І зараз, ведучи активну міжнародну діяльність, приймає у своїх залах масштабні виставки та конференції з усіх куточків світу.

Завдяки акції “Подаруй роботу музею” (2010 рік) кількість художніх робіт музею збільшилася ще на півтисячі, найбільш значна частина з яких була піднесена С. Семерядьевим та Ю. Затерою. Крім того, в тому ж році “Бердянський художній музей імені І. І. Бродського” поповнив ряди Комітету Міжнародної Ради музеїв при ЮНЕСКО.

Експозиція

Фешин Н.І. Жінка з дзеркалом Фешин Н.І. Жінка з дзеркалом

Первісна колекція Бердянського художнього музею, подарована І. І. Бродським представляла собою зібрання полотен другої половини ХІХ – початку ХХ століття до числа яких входили твори І. К. Айвазовського, А. К. Саврасова К. А. Коровіна, А. І. Куїнджі , А. Н. Бенуа, М. М. Дубівського, Н.І. Богданова-Бєльського, А. Капальті та іншим, що раніше належали музею Імператорської Академії мистецтв.

Полотен ж самого засновника в музеї небагато, найпрекрасніші з яких, мабуть, “На острові Капрі” та “Парк восени”, а самі знамениті – авторські повторення портретів вождів революції в тому числі “Ленін у Смольному”.

Так само значне число первинних експонатів становили конкурсні та дипломні роботи учнів Імператорської Академії мистецтв М. І. Фешина “Жінка з дзеркалом”, В. Б. Адена “Чужі”, П. С. Євстаф’єва “Баба”, І. Матвєєва “Портрет Образцової” та інші.

Куїнджі А.І. Веселка Бердянського художнього музею Куїнджі А.І. Веселка Художнього музею в Бердянську

Після художньої виставки студентів-практикантів Всеросійської Академії мистецтв музейна колекція значно збагатилася за рахунок полотен Н. С. Копєйкіна і А. І. Лактіонова, О. М. Яр-Кравченко і Н. Є. Тихонова та багатьох інших.

Завдяки спадкоємцям Якова Соломоновича Хаста (1873-1953), що передали музею понад 600 творів, музейна експозиція поповнилася такими полотнами як “Медсестра”.

Колекція з 150 офортів і естампів П. П. Білоусова, дарована “Бердянському художньому музею імені І. І. Бродського” автором, – найбільш повне зібрання його робіт.

Бердников К.М. Триптих Приазов'ї, 1992 Бердянського художнього музею Бердников К.М. Триптих Приазов'ї, 1992 Художнього музею в Бердянську

Сучасні художники, таке як В. К. Жукова, С. К. Семендяев, Н. Т. Мироненко, К. І. Бердникова, А. Г. Панченко, В. А. Філатова, так само внесли вагомий внесок до музейного фонду, передавши 1990-х роках частину своїх авторських робіт.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Запорізька область область, м. Бердянськ, вул. Центральна, 29.

Тел. (06153) 4-51-58, 3-56-35.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е 58 (М 14) (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь – Ростов-на-Дону) до повороту на Бердянськ, потім по Східному проспекту до вулиці Свободи, по якій проїхати один квартал до перетину з вулицею Центральною, а далі – до музею три квартали у напрямку моря.

Громадським транспортом на маршрутних таксі / ж/д дорогою до Бердянська, а потім до вулиці Центральної (через Азовський або Східний проспект).