Історія
Будинок полковника в Чернівцях
Фактично звідси, з вулиці Семигорської, що в далекі до австрійські часи була однією із зв’язувальних ланок між Львовом та південним Прикарпаттям, починалася історія Чернівців як майбутньої столиці Буковини. Грутни вздовж жвавої магістралі в міських межах вже тоді були ретельно поділені і закріплені за своїми господарями. Першими документально зафіксованими власниками парцели №288 були капітан беранів Григорій Бошняк та протопоп церкви святої Трійці Афтанасій Івоновички.
Десь на рубежі 1770 — 1780-х нова цісарська влада в межах формування майбутнього крайового центру, зробила господарями ділянки пропозицію, від якої вони не змогли відмовитися- її було викуплено австрійським військовим міністерством для будівництва адміністративного будинку з приватними апартаментами.
Двоповерхова споруда ліворуч від базиліки Здвиження Чесного Хреста була споруджена до 1782 року, увійшовши в число перших кам’яниць міста. Одним з її мешканців став полковник цісарської армії, ім’я якого загубилося в павутинні часу, але сам факт залишився в віках завдяки народній назві з ним асоційованій.
Центральний ризаліт колишнього чернівецького "казино"
В якості військової резиденції чернівецький Будинок полковника використовувався довгі десятиліття, поки масштабна реконструкція внаслідок пожежі 1866-ого та реорганізації всіх військово-політичних інституцій нових австро-угорських реалії імперії рік по тому не перетворила його за протекції фельдмаршал-лейтенанта, барона Кудельки, на офіцерський клуб під доволі неординарною, як для вуха сьогоднішнього обивателя, назвою «казино».
Наприкінці XIX століття, коли приміщень клубу-казино стало критично не вистачати для задоволення дозвільних потреб місцевого офіцерського товариства, військове відомство 1890-го винайшло кошти на надбудову додаткового третього поверху. Після цього будинок у кварталі від міського центру належатиме військовим ще десятиліття.
Висока культурно-просвітницька роль дозвільного центру для Чернівців 16 лютого 1901-ого змусила цивільну владу викупити Будинок полковника у цісарсько-королівського військового міністерства, провівши три роки по тому його реставрацію.
Пройде ще зовсім небагато часу, і українське Прикарпаття імперські амбіції занурять в пекло Першої світової війни 1914 — 1918 років, з яких воно вийде з румунським паспортом та розхристаною душею невизначеності нових політичних реалій. Окупаційна влада 23 травня 1929 року поверне споруді армійські погони в якості офіцерського клубу імені Григоріє Гіки.
Надбудований третій поверх Будинку полковника
В 1939-ом, вдруге за півстоліття, світова війна завітає на Буковину через кровожерливі імперські амбіції Москви та Берліну, які вирішать на свій розсуд розділити Європу навпіл. Радянська окупація 1944-ого приведе в ці стіни головний рупор своєї тоталітарної ідеології, «Комуністичну політичну просвіту» місцевого облвиконкому.
Коли ж чергова московська диктатура опиниться на порозі свої смерті, в 1983-ому Будинок полковника поверне собі статус дозвільного центру, тільки на цей раз для підростаючого покоління буковчан, перетворившись на рідну домівку для створеного за три роки до того Чернівецького лялькового театру. Він і зараз продовжує радувати своїх вдячних глядачів новими виставами, просвітницько-розважальними програмами і заходами, наближаючи час світлого українського майбутнього, заради якого варто жити.
Архітектура
При всій складнопрофільності асиметричного за рахунок різнооб’ємних прибудов (одна з який навіть має скруглений зовнішній кут) крила внутрішнього двору центральний корпус, розташований вздовж червоної лінії забудови головної чернівецької вулиці має абсолютно зважений та симетричний вид. Класичні риси, якими наділила його реконструкція кінця ХІХ століття, створюють гармонічно-легкий малюнок доволі значної за своїми габаритами споруди.
Декор центрального фасаду Чернівецького лялькового театру
Декор зовнішніх фасадів, з огляду на адміністративне призначення споруди, переважно складається з масивного русту(алмазного в підвіконному просторі, скошеного — основної площини стін) та акцентованого замкового каменю віконних прорізів першого поверху, широких підкреслених профільованими фільонками гладких фризів, лиштв з трикутними сандриками на пілястрах з прикрашенними листям аканту кронштейнами, лобового карнизу великого виносу і ковані грати парапету.
Центр симетрії головного фасаду відзначений п’ятивіконним ризалітом з парними пілястрами коринфського ордеру між високими арками вікон в профільованих архівольтах з акцентом замкового каменю другого поверху, оформленню якого але в зменшеному варіанті вторить надбудова третього поверху (єдиною відмінністю останнього слугують здвоєні аркові вікна).
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Головна, 22.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці). В місті центральною вулицею (Руська — Головна — Героїв Майдану) до площі Святого Хреста, південно-західну перспективу якої замикає будинок полковника.
Громадським транспортом до Чернівців, а потім – міським до Центральної площі, в одному кварталах північніше якої міститься будівля Чернівецького лялькового театру.