Історія
Театр Полтавського просвітницького будинку
Перманентна поява і зникнення на полтавських теренах професійних, напів-професійних та аматорських театральних труп протягом століття, починаючи з Вільного театру 1808 року створення, було прямим наслідком потужності підтримки з боку місцевої влади і відсутності в місті спеціалізованої будівлі для театральних вистав (і це попри зародження в тогочасній Полтаві фундаментального підґрунтя існування всього сучасного українського літературного та театрального мистецтва як такого).
Пройде чимало часу, перш ніж місцева влада винайшла в бюджеті кошти та узгодила всі питання будівництва першої стаціонарної театральної будівлі знаної під ім’ям Полтавського просвітницького будинку, зведеної в 1901-ому за проектом в класичному стилі архітектора Олексія Трамбицького (1860 – 1922).
Протягом наступних півтора десятиліття ці підмостки з глядацьким залом на 1100 осіб побачать майже всю плеяду тогочасних зірок української культури, адже просвітницька будівля використовувалася не тільки для театральних постанов, а також в якості трибуни культурно-масових заходів та творчих вечорів. Марія Заньковецька, Панас Мирний, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Василь Стефаник, Михайло Старицький, Микола Лисенко, Микола Садовський, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий… – ось далеко не повний їх перелік.
Центральний фасад полтавського кінотеатру "Колос"
Нова московська окупація під прапорами червоного люмпену українських теренів в 1919-ому на десятиліття оселяє в цих стінах Полтавський оперний театр (Оперний трудовий колектив), створений на базі місцевої трупи українського драматичного товариства (в реєстрі його досягнень за цей час значиться загалом двадцять чотири опери і оперети), хоч разом з тим сцена використовується для вистав місцевих і заїжджих аматорських колективів, концертів, виступів.
Повноцінне відродження міського царства Мельпомени в Полтаві почалося лише в 1936-ому зі створення Державного театру музичної драми на базі творчого колективу Харківського музичного. За п’ять років своєї діяльності він встиг представити своїм глядачам сорок чотири спектаклі, починаючи з першого, найпам’ятнішого «Сорочинського ярмарка» Модеста Мусоргського.
Друга світова, не тільки роз’єднала трупу в 1941-ому (частина відправилася до московських окупантів, інша лишилася працювати в рідному місті), а й значно пошкодила будівлю по Гоголя 22, зробивши її не придатною для будь-якої діяльності. Тому возз’єднаному колективу полтавської музичної драми довелося поневірятися по тимчасових притулках до будівництва нової сучасної театрального храму на Соборності.
Східний кут театру Просвітницького будинку в Полтаві
Просвітницький ж будинок роками стояв пусткою, поки до його відновлення дійшли руки у московсько-окупаційної влади. З огляду на тодішні реалії пам’ятку архітектури вирішено було переобладнати під кінотеатр на два зали, у зв’язку з чим проект реконструкції передбачав перепланування внутрішнього простору та дещо зменшення загального обсягу за рахунок демонтажу верхньої сцени за непотреби. Оновлений вже кінотеатр «Колос» відчинив свої двері перед глядачами в 1961-ому.
Фактично півстоліття сумлінної роботи кінотеатру на ниві проведення культурного дозвілля полтавчан та гостей міста з щорічною кількістю відвідувань до 1 700 000 осіб, не дивлячись на всі політико-економічні катаклізми часу, падіння московської окупації в 1991-ому, перші важки роки становлення української незалежності.., змогла перервати лише розв’язана Московією в 2014-ому нова війна проти України (і то лише на два роки). Зараз «Wizoria Колос» (перейменований в 2016-ому) продовжує радувати своїх глядачів новинками українського і закордонного кінопрокату, впевнено крокуючи третім тисячоліттям за підтримки своїх вікових шат.
Архітектура
Західний ризаліт кінотеатру "Колос" в Полтаві
Розлога цегляна тинькована прямокутна в плані (з прибудовами та ризалітами) споруда, що дещо виступає за червону лінію забудови вулиці, має складну об’ємну організацію викликану специфікою свого використання та особливостями композиційного рішення, де одноповерхова середня частина лише підкреслює домінанти парадної частини з центральним і боковими входами.
Декор Просвітницького будинку складають французький руст глибокої промальовки з акцентованим замковим каменем аркових отворів першого поверху, профільовані лиштви прямокутних вікон – другого, складнопрофільні карнизи великого виносу, відкреслений фільонками фриз, лопатки скошених кутів.
Акцент ж споруди зосереджений на центральному та бокових ризалітах входів великим арковим вікном в профільованому архівольті на імпостах з табличками, трикутними сандриками, терасами балконів за витонченими балясинами, молульонами лобового карнизу та прямокутним масивним атиком.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Гоголя 22.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків). Містом: вул. Європейська — Корпусний сад — вул. Пилипа Орлика (або вул. Небесної Сотні) — вул. Гоголя, на яку центральним фасадом виходить кінотеатр «Колос».
Громадським транспортом до станції Полтава, а далі — міським в центр до зупинки «Корпусний парк» / «Краєзнавчий музей» / «Школа №10», в парі кварталів від яких по Гоголя 22 розташований колишній Полтавський просвітницький будинок.