Історія
Офіцерські квартири на Стрілецькій 29
Коли за Вінницею в ХІХ столітті вже міцно закріпився статус міста, а для його захисту за підсумками Кримської війни 1877 — 1878 років був розквартирований 47-й піхотний Український полк, виникла нагальна потреба в розміщенні великої кількості особового складу останнього з урахуванням військової специфіки квартирування (казармене становище з центрами дозвілля відокремленими від громадянського суспільства).
Вінницька міська влада виділила для спорудження військового містечка ґрунти на північній околиці підпорядкованого їй лівобережжя. Початок будівництва перших казарм в 1885-ому за проектом архітектора Костянтина Прусака (1857 — 1895) фактично став поштовхом для інтенсифікації розвитку Замостянського району від новобудов і на південь до злиття зі Старим Містом.
Торцевий фасад офіцерських казарм по Стрілецькій 27 Вінниці
За п’ять років спеціально створеною будівельною командою під керівництвом того ж Прусака за рахунок військового відомства був зведений просторий комплекс вінницького військового містечка, один з двох найбільших на Поділлі (другий в Проскурові) з казармами, штабом, клубом, плацом, парком, храмом (останній споруджений на власні кошти полкового протоієрея Іоанна Гедевського та самих військовиків частини) і навіть цвинтарем. Причому кожна будівля мала особисті риси, які відрізняли її на загальному тлі при збережені єдності комплексу в цілому.
Через міркування стратегічної доцільності в 1903-ому 47-йф Український був перебазований до Кам’янця, а його спустілі казарми зайняли вояки 73-ого Кримського піхотного полку. Через десятиліття в очікуванні Першої світової війни до них доєдналися 19-та артилерійська бригада, 12-й та 19-й артилерійські парки, 5-й саперний батальйон. І саме тут з серпня 1913 року розташовувався штаб командування 12-ого армійського корпусу на чолі з Олексієм Брусиловаим (1853 – 1926) (сам генерал рік квартирував на віллі Артинова).
Але ту війну Московії виграти не довелося, більш того – її царський будинок пав, поховавши під своїми уламками старий світоустрій. Протягом 1917 — 1920 року у вінницькому військовому містечку квартирували частини Дієвої Армії Української народної республіки та Української Галицької армії. Вже в травні 1920-ого ті хто тільки-но були тут господарями перетворилися на в’язнів — поляки утримували в казармених стінах полонених вояків 1-ї бригади Української Галицької армії, яких захопили війська генерала Яна Ромера (1869 – 1934).
Штабна будівля №21 колишнього військового містечка на Варшаві
Радянська окупація Вінниці в 1920-ого, і весь період інтербелуму у військовому містечку столи частини червоної армії, за яких вчорашню бруківку плацу прилаштували під літній кінотеатр для дозвілля військових. От тільки історія зробила невелике коло, і вже червоні офіцери під час Другої світової стають в’язнями розташованого в цих стінах німецького табору військовополонених «Ofl ag Winniza №83». І саме тут в вересні 1942 року Андрій Власов (1901 — 1946) приймає під своє командування Російською визвольною армією в лавах Третього Рейха.
Друга війна залишила по собі військовому містечку «на Варшаві» (як прозвали цей мікрорайон місцеві за схожість з європейською архітектурою) вічні рубці: полкова церква в візантійському стилі разом із своєю триярусною дзвіницею були вщент зруйновані, казарма (нині будинок №25) — пошкоджена авіабомбою, цвинтар — закинутий та сплюндрований.
Під'їзд Брусилівських казарм на Варшаві в Вінниці
Нова московська окупація під червоними прапорами, і до Вінниці повертаються солдати червоної армії, зокрема тут якийсь час дислокувалися підрозділи 43-ї ракетної армії ракетних військ стратегічного призначення. А на початку 1950-х будівлі почали віддавати під громадянське житло, перетворивши солдатські казарми на комунальні квартири без ванних, з єдиною кухнею на кілька сімей і туалетами на вулиці. Офіцерські — якийсь час ще залишалися відомчими квартирами.
З поверненням в 1991-ому Україною своєї незалежності разом із базовими правовими нормами існування суспільства комунальне і відомче житло стало приватною власністю, що разом з тим принесло проблеми у вигляді спотворюючих вигляд унікального комплексу надбудов-прибудов, попри наявний охоронний статус від держави.
Архітектура
Фактично історичний комплекс колишнього вінницького військового містечка, який наразі складається семи збережених Часом будівель та колишнього похованого під шаром ґрунту плацу, не виглядає єдиним цілим (як це передбачалося згідно первинного задуму архітектора підтвердженого топографічним плануванням) через зміну цільового призначення та унікальність архітектурного оздоблення виконаного методом фігурної цегляної кладки кожної його складової, хоч вони всі і є дітищами еклектичного стилю.
Господарська споруда (перебудована Стрілецька 31)
Так триповерхові тинькований № 19 та не тинькований №21 (солдатські казарми) витягнуті прямокутники розташовані перпендикулярно червоній лінії забудови вулиці мають фактурне багатошарове оздоблення кутових пілястр з декоративними чотирилисниками, складнопропрофільне дентикульне та поребрикове завершення вікон в доповненні складного сандрика на імпостах (першого поверху) та акцентованого замкового каменю — другого, складнопрофільно-дентикульний лобовий карниз великого виносу на ступінчастих кронштейнах в доповнені ширинкового оздоблення.
Сусідню двоповерхову №21 відрізняють великі таблички з подвійними хрестами, глибокий французький руст пілястрів зі складним еклектичним антаблементом, дворядний поребриковий карниз, дентикульні підвіконні таблички, масивні складнопрофільні сандрики.
Ризаліт казарменого комплексу на Варшаві
Нині житлові триповерхові розташовані паралельно один до одного та до солдатських казарм п-подібні (невеликі крила під’їзних сходів розвернуті в бік внутрішнього двору) будинки 25, 27, 29 (офіцерські квартири) оформлені із застосуванням того самого набору архітектурних прийомів, що і попередні: дентикули, поребрик, французький руст, в різній компановці. Відрізняють їх між собою західну будівлю — два двоярусних портали центральних входів, середню — дві великі таблички з датами побудови 1887 та 1888 по боках торцевого входу на масивних кутових ризалітах з десятиярусним поребриковим оздобленням (що створюють ефект веж), східну — один двоярусний портал центрального входу.
Остання в ряду одноповерхова споруда комплексу військового містечка №31 (допоміжна господарьсько-побутова) була надбудована на три поверхи без урахування архітектурної цінності. Її декором слугують французький руст пілястр, дентикульний фриз, акцентована верхня частина лиштв прямокутних віконних прорізів, складнопрофільний (в тому числі паребриковий) лобовий карниз.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Стрілецька 19, 21, 23, 25, 27, 31.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М21 (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький) до перетину з вул. Стрілецькою, на початку якої (північна частина) розташовані споруди колишнього військового містечка.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім — міським, що прямує по Київській до зупинки «Вул. Стрілецька» або Замостянській («Палац мистецтв «Зоря»), вздовж перпендикулярній Стрілецькій розташовуються колишні казарми на Варшаві.