Історія
Церква Покрови Богородиці на Шереметці
В ті далекі часи, коли Вінниця тільки-но набувала своїх містечкових ознак, цілком забудована великими садибами потопаючими в розкоші власних садів, Шереметка, що отримала свою назву від свого першого поселенця козака-Шеремети, офіційно знаходилася від неї п’яти верстах на південний схід.
При чому станом на кінець XVIII століття саме село фактично складалося з двох частин, які плавно перетікали одна в одну по пологому схилу західного берега річки: садиба Вишня безпосередньо на березі та Шереметка, обидві — православного віросповідання. Офіційно до них був приписаний ще розташований південніше Собарів та населена римо-католицькими вірянами, названа також за ім’ям першого свого поселенця Людвиківка на протилежному березі.
Православна громада Шереметки за церковними відомостями побудувала свій перший відомий храм в 1784 році за кошти місцевого поміщика-мецената Аполлінарія Греколевського та небайдужих парафіян майже на тому самому місці, де вона височіє і зараз. Тричастинна дерев’яна з окремо розташованою триярусною дзвіницею церква була освячена на честь Покрова Богородиці. При ній століття по тому була відкрита церковно-парафіяльна школа, що діяла з 1872 по 1882 рік.
Покрови Богородиці на фасаді вінницької церкви
Фактично до побудови на кошти удовиці зірки всесвітньої медицини, Олександри Антонівна фон Бістром (1824 — 1902), каплиці-усипальні в 1885-ому на місцевому цвинтарі каплиці над усипальнею Миколи Пирогова, храм Покрови Богородиці залишався єдиним найближчим православним на правому березі Вишеньки.
Пройде всього кілька десятиліть, і не спокійний початок ХХ століття переверне до гори дригом весь віковий мирний життєвий уклад парафіян поселення — після поновлення московської окупації під червоними прапорами всі види релігії опиняться поза законом, а їхні храми один за одним почнуть зникати з обличчя української матінки-землі, знесені безжальною рукою московських безбожників.
Вже на початку 1920-х шереметківська церква Покрови Богородиці стояла закинутою пусткою із напівзруйнованою дзвіницею, як і Вишенська садиба та усипальня Пирогова. Перетнути рубікон століття разом з Другою Світовою їй вже не довелося — відсутність належного догляду, і в лічені роки дерево обертається на попіл під пильним оком соглядатаїв від окупаційної влади червоних атеїстів.
Відродження національної свідомості після семидесяти років забуття в 1990-х подарувало надію і православній релігійній громаді колишньої Шереметки. Силами громади на рубежі тисячоліть з цегли був збудований новий Свято-Покровський храм, який став опорою для своїх парафіян в важки перші роки становлення української Незалежності і зараз надійно підтримує їх крізь всі життєві негаразди третього тисячоліття.
Архітектура
Куполи шереметківської Свято-Покровської церкви
Хрестоподібна цегляна не тинькована однонавова однокупольна невеличка святиня з двоярусною дзвіницею під шатровим дахом над бабинцем вздовж другої за значимістю місцевої магістралі має канонічне християнське планування південний-схід — північний захід. В комплекс також входить святе джерело, що міститься навпроти центрального входу.
Декор споруди виконаний за рахунок техніки об’ємної кладки білою по червоній цеглі складають: кутові лопатки, ширинковий пояс з гірками, аркові вікна в архівольтах на імпостах, спрощені фіали, високі світлові барабани, ніша з малюнком євангельської сцени Благовіщення на північно-західному фасаді. Бляховані куполи над середхрестям та дзвоновий додатково прикрашені глухими ліхтарями.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Пирогова, 157а.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль) або трасою Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький). В місті: Немирівське шосе – вул. Юності – вул. Пирогова, що проходить вздовж церкви Покрови Богородиці..
Громадським транспортом до Вінниці, а потім міським, що прямує до Пирогова. Зупинка «Вул. Комарова».