Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Вознесенський храмовий комплекс в Переяславі-Хмельницькому

Історія

Переяслав-хмельницький Вознесенський собор Вознесенський собор в Переяслав-Хмельницькому

Перший день літа 1700 від Різдва Хрестового в місті, що залишив своє ім’я в століттях завдяки рішенню Переяславської ради про приєднання Лівобережної Україні до Російської імперії (1654 рік), ознаменувався освяченням нового храму. Триста тисяч золотих монет – рівно стільки обійшлося казні п’ятирічне будівництво Вознесенського собору в Переяславі.

А вже через рік на території Вознесенського собору, згідно з офіційними документами, діяв монастир, який влада теж не забула облагодіяти – йому були передані в дар лісові угіддя, село Мацковкое і Трахтемирівський перевіз.

Ряди храмового комплексу в 1738 році поповнив колегіум (вища школа) з шістьма класами освіти для підготовки православного духівництва. У первозданному вигляді йому судилося проіснувати всього десятиліття – в 1748 році усі дерев’яні будівлі монастирського комплексу було знищено пожежею. Відновлення колегіуму, вже в кам’яному вигляді, тривало чотири роки і було остаточно завершено у 1757 році.

Новим придбанням Вознесенського храмового комплексу в 1776 році після шестирічного періоду будівництва є дзвіниця, яка стає домінантою не тільки монастирської території, а й центром Переяслава.

Східна частина дзвіниці Вознесенського монастиря набуває новий вигляд після прибудови до неї зі сходу Варваринської церкви в 1782 році.

Триває розвиток Вознесенського храмового комплексу і на рубежі XVIIIXIX століть: по периметру (крім східної сторони) зводиться висока цегляна стіна, у східній частині споруджується двоповерховий корпус з торговими рядами на першому і гуртожитком (пізніше монастирської школою) на другому.

У 1916 році почалося поступове руйнування комплексу – першою жертвою став двоповерховий торгово-шкільний корпус, який постраждав від пожежі і був розібраний, а наслідки революція 1917 року призвели до запустіння монастирських стін.

Закінчила руйнування Друга Світова (1939 – 1945), в ході якої Вознесенський комплекс позбувся Варваринської церкви (не була відновлена), собор і дзвіниця значно постраждали. Реставраційні роботи з відновлення уцілілих будівель тривали довгих десять років (з 1954 по 1964).

Купол переяслав-хмельницького Вознесенського собору Купол Вознесенського собору в Переяслав-Хмельницькому

Вознесенському собору в 1975 році в рамках святкування 30-річчя Перемоги судилося стати храмом, що оспівує подвиг солдатів Великої Вітчизняної війни при форсуванні Дніпра восени 1943 року під час однієї з найбільших битв у світовій історії, в ході якої німецькі війська були відкинуті на Правобережну Україну і звільнено столицю України – Київ, – на його площах відкрилася діорама “Битва за Дніпро”.

Музей в приміщенні собору знаходиться і понині, поки ведеться запекла суперечка конфесійний Української православної церкви Московського і Київського патріархатів за володіння Вознесенським комплексом.

Визначні пам’ятки

Вознесенський собор. У музеї “Битва за Дніпро в районі Переяслав-Хмельницького восени 1943 року”, що розмістився в приміщенні храму, центральне місце займає діорама 28 м х 7 м, де з фотографічною точністю відображено момент форсування річки радянськими військами – полотно, що відняло у художників п’ять років кропіткої роботи.

Інша частина експозиції музею присвячена архівними матеріалами цієї битви: тут портрети Героїв Радянського Союзу (вищий знак відмінності), які отримали його за подвиг під час битви в рядах Воронезького фронту під командуванням Миколи Федоровича Ватутіна, особисті речі, документи і фотокартки учасників битви.

Підвали ж собору зберігають пам’ять про загиблих на полях Другої світової жителів Переяслава-Хмельницького – тут розташований мавзолей вічної слави з написаними на стінах іменами.

У Колегіумі нині розташувався “Музей Григорія Савича Сковороди” – українського педагога і філософа, який викладав тут поетику в 1753 році.

Дзвіниця переяслав-хмельницького Вознесенського собору Дзвіниця Вознесенського собору в Переяславі-Хмельницькому

У залах музею за допомогою предметів інтер’єру тих часів і архівних документів реконструйовані келії, класи та бібліотека. Особливе місце в експозиції займає копія Пересопницького Євангеліє, що зберігався в цій будівлі до 1862 року.

Архітектура

Архітектура оштукатуреного цегельного дев’ятикамерний Вознесенського собору (1695 – 1700) витримана в дусі українського бароко: стіни ділять раскрепованні пілястри; портали, обрамлення вікон і межі високого граненого вінчаючого барабана з куполом прикрашені ліпниною.

У розташованій на південному заході від собору дзвіниці (1770 – 1776), що представляє в периметрі квадрат з увігнутими сторонами та кутами, так само простежуються риси українського бароко. Це цегляна оштукатурена триярусна будівля з куполом, де перший ярус з арочним отвором має прикраси у вигляді русту, другий – колони і пілястри іонічного ордера, третій – коринфського ордера.

Нинішнє одноповерхова цегляна оштукатурена будівля колегіума (1753 – 1757) спочатку була побудована з дерева і згоріла у вогні пожежі 1748 року. Зараз погляду відкривається витягнутий прямокутник з трьома входами в обрамленні порталів, що вінчає ліпнина: середній, більш скромний, для учнів початкових класів і бічні, більш пишні, для викладацького складу і учнів старшої школи. Внутрішні чотири класні кімнати, що осяюють світлом великі вікна, перекриті напівциркульними склепіннями.

Додаткова інформація

Адреса Вознесенського собору: Україна, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Григорія Сковороди, 54.

Тел.: (04467) 5-18-79.

Адреса колегіуму: Україна, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Григорія Сковороди, 52.

Тел.: (04467) 5-14-48.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е 40 (М 03) (Львів – Дубно – Рівне – Київ – Полтава – Харків) до повороту в південному напрямку на Переяслав-Хмельницький (траса Т 10 25), яка проходячи по місту змінює назви з вул. Ярмарковій на вул. Григорія Сковороди, а потім вул. Героїв Дніпра.

Громадським транспортом до станції Переяслав-Хмельницький, а потім до Центрального міського парку, який знаходиться навпроти Вознесенського храмового комплексу.