Гарбузи були в пошані у дорослих та дітлахів задовго до появи та набуття шаленої популярності на українській землі свята Всіх святих більш відоме під своєю англійською абревіатурною назвою Хелловін. Адже солодка чи солона і така ласа до споживання каші і бабки з них були не тільки невичерпним джерелом енергії, а одним із наявних в традиційному раціоні смаколиків на щодня будь-якої пори року.
Гарбузи через свою невибагливість росли спрадавна в кожному українському обійсті у всіх регіонах, даючи такий багатий врожай, що на весь наступний рік вистачало і всій родині, і худобі, що за спроможності без додаткової обробки та особливих умов зберігатися робило їх справжніми королями городу. Навіть нежалко було піднести цілого гарбуза в якості тактичної відмови сватам некоханого залицяльника згідно українського народного етикету.
Смакові ж якості цього овочу з легким специфічним присмаком на стільки універсальні, що за використання різноманітних додатків готова страва з нього могла варіюватися від першої страви до десерту не залежно від релігійного календаря з його постами. Плюс легкість та невеликий час приготування робили її однією з найготованіших українськими господинями.
Причому головною стравою з гарбуза в Україні завжди вважалася каша на щодень та бабка на вихідні, вся різниця яких полягала в рецептурному використанні (перша) чи не використанні (друга в непісні дні) яєць. Окрім яких неодмінний склад страв складався з безпосередньо з кабака (друга українська назва гарбуза), пшонки, за використання кашу ще називали «чиплячою» (бо пшоном часто вигодовували курчат-чиплят) та молока (в немісні дні коров’ячого чи козячого, в пісні — маковим або конопляним).
Традиційний рецепт гарбузячої каші
0,5кг гарбуза (без шкірки та насіння)
0,5кг пшона
1л молока
50г родзинок
1 чайна ложка меду
дрібка солі
цукор
Спосіб приготування
Гарбуз подрібнити на однакові маленькі шмати, а краще потерти на мілкий терці (чим мілкіше фракція, тим менше строк його приготування) і варити киплячому молоці до готовності.
Не знімаючи з пічки додати в гарбузячо-молочну суміш промите та ціджене пшоно. Посолити та додати мед та цукор за смаком. Страва готова.
В іншому варіанті чипляча каша: проварене окремо пшоно додавалося до провареної до готовності молочно-гарбузячої суміши, солилося та солодилося за смаком та запікалося в макитрі протягом 20 — 30 хвилин.
Для гарбузячої бабки готували гарбузячу кашу по першому варіанту, а потім додавали збитих з дрібкою солі 3 яйця і запікали в макитрі.
- *секрет солодкої каші полягав в обранні кабака з більш насичено-червоною м’якотою, а солоної — більш світло-жовтої