Хто не знає про знамениті сім (магічне число для Стародавньої Греції) Чудес Світу – рукотворних витворах вищої (за мірками древньої Ойкумени) інженерної і технічної думки?
І хоча цей список спочатку складався з трьох об‘єктів – за версією Геродота (тунельний акведук, храм покровительки шлюбу Гери і портова дамба), але число Аполлона взяло своє, і список був розширений і видозмінений спочатку Антипатром з Сидону, а пізніше Філоном Олександрійським до нинішнього класичного. У ньому Олександрійський маяк і Колос Родоський, Галікарнаський мавзолей і ефесський храм Артеміди, висячі сади Семіраміди і статуя Зевса олімпійського, що давно канули в Лету, сусідять з непідвладним часу останнім земним притулком Хеопса.
В Україну ж список національних чудес взагалі видозмінюється щорічно (починаючи з 2007 року), та й входять в нього зовсім не шедеври, виконані з урахуванням останніх досягнень сучасної науки і техніки (хоча вини навряд чи зможуть конкурувати з давніми за часом свого існування). Але лауреати премії “Сім чудес Україна 2011” в номінації “Замки, фортеці, палаци” можуть по змагатися зі своїми стародавніми аналогами і у витонченості обробки, і в умінні дивувати, і в здатності запам‘ятовуватися назавжди:
- Білгород-Дністровська (Акерманська) фортеця
- Палац в Качанівці
- Воронцовський палац
- Луцький Верхній замок
- Кам‘янець-Подільська фортеця
- Чернівецький мітрополіцкій палац
- Хотинська фортеця