Кам'янець-Подільська фортеця

Історія

Вид на Кам'янець - Подільську фортецю з північного сходу Вид на Кам'янець - Подільську фортецю

Кам’янець-Подільська фортеця (Antimurale Christianitas – форпост Християнства) була споруджена для захисту Турецького мосту, що є сполучним перешийком між Старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.

На підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в IX – XII ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення Галицько – Волинського князівства.

Дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі XIIXIII ст. А вже в 1240 році орди Батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу Джучі (Золотої Орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. У наслідку чого більш ніж на сторіччя Кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.

Після поразки татар при Синіх Водах у 1362 році від війська великого князя Литовського Ольгерда (літ. Algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – Олександру, Юрію, Борису, Костянтину і Федору. За правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали Кам’янцю “милостиню святого Петра”.

Внутрішній двір фортеці в Кам'янець - Подільському Внутрішній двір Кам'янець - Подільської фортеці

У слідстві чвари між спадкоємцями після смерті Вітовта (літ. Vytautas 1350 – 1430), на тривалий час Кам’янець переходить у володіння Речі Посполитої (1434 – 1793), з невеликим тимчасовим проміжком входження до складу Османської імперії (1672 – 1699). У цей період фортеця набуває величезне стратегічне значення, стаючи центром польського воєводства і набуваючи статус королівського міста.

У період польського панування замок набуває свого закінченого вигляду завдяки численним модернізацій, головною з яких була перебудова замку в 1621 році під керівництвом інженера Теофіла Шомберга для пристосування його до артилерійської обороні.

Під час турецько – польської війни (1672 – 1676) 25 серпня 1672 після нетривалої облоги турки прийняли почесну капітуляцію Кам’янця, хоча і втратив дві вежі, з рук старости М. Потоцького.

Через 27 років Туреччина змушена була повернути Кам’янець Польщі згідно Карловицького мирного договору. З цього моменту фортеця втратила своє ключове релігійне значення для християнства, проте польська влада продовжувала підтримувати її в бойовій готовності, асигнуя кошти на її реконструкцію.

Денна башта фортеці в Кам'янець - Подільському Денна башта Кам'янець - Подільської фортеці

У 1793 році Кам’янець – Подільський офіційно було приєднано до Російської імперії, а в 1795 році став центром Подільської губернії.

Після закінчення російсько – турецької війни (1809 – 1812), коли кордони Росії значно розширилися на південь, Кам’янець – Подільська фортеця втратила своє оборонне значення і виступала в якості виправного закладу.

Перша світова війна знову нагадала фортеці про її військове призначення – в Кам’янці знаходився штаб Південно – Західного фронту Росії.

Під час Громадянської війни (1917 – 1923) у Кам’янці багаторазово змінювалася влада: українські націоналістичні, більшовицькі, німецько – австрійські війська змінювали один одного. На нетривалий термін (лютий 1919 – листопад 1920) Кам’янець – Подільський навіть став столицею України після того, як Директорія й уряд УНР капітулював з Києва.

Папська вежа фортеці в Кам'янець - Подільському Папська вежа Кам'янець - Подільської фортеці

У 1928 році Стара фортеця була оголошена державним історико – культурним заповідником.

Друга світова війна (1939 – 1945) завдала значної шкоди Кам’янецю в наслідок бомбардувань і запеклих боїв.

Зараз Національний історико – архітектурний заповідник “Кам’янець-Подільський” занесений до Списку пам’ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО.

Архітектура

Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, за Кам’янець – Подільської фортецею з середньовіччя закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло Смотрича (завширшки до 250 м), а людина спорудила високі стіни з амбразурами і обладнала їх потужними знаряддями (10 гармат і 1 тарасниця).

Гармати у внутрішньому дворі фортеці в Кам'янець - Подільському Гармати у внутрішньому дворі Кам'янець - Подільської фортеці

Центральна частина фортеці, її ще називають Старий замок, складає замкнутий неправильний чотирикутник кріпосних стін площею 1,5 га з одинадцятьма вежами по периметру.

З півдня (ліворуч від входу в замок) бастіон захищають:

Папська вежа

Перша ліворуч від входу у фортецю гранчаста вежа була споруджена в 1505 – 1515 рр. на третю частину данини св. Петра, надіслану Папою Римським Юлієм II (лат. Iulius PP. II 1443 – 1513).

На початку XIX століття саме в цій вежі тричі був ув’язнений ватажок селянського руху Устим Кармелюк (1787 – 1835).

Особливістю вежі є її архітектура: 1 – 2 яруси в перерізі – квадрат, 3 – 4 – восьмигранник, 5 – циліндр.

Тенченская башта фортеці в Кам'янець - Подільському Тенченская башта Кам'янець - Подільської фортеці

Вежа Ковпак

Далі височить вежа Ковпак (конц XIV ст. – початок XVI ст.), яка побудована у формі циліндра з конусним дахом. Вона була значно модернізована у 1544 році, коли був укріплений фундамент, оштукатурені фасади, прохід всередині стін замінений на зовнішній з північного боку.

Під час турецько – польської війни (1672 – 1676) башта була значно зруйнована і до наших днів дійшла висотою лише 22 м.

Тенчинська вежа

Найменування цієї вежі, побудованої на початку XV століття, пов’язують з перебування в Кам’янці краківського каштеляна (адміністратор замку, що відповідає за його безпеку й нормальне функціонування) Яна Тенчинського ( – 1405).

Архітектурної особливістю Тенчинської вежі є її розташування – на три чверті поза межами Старого Замку – і п’ятий ярус, який, завдяки кронштейнам, на 0,9 м більше діаметру основної частини.

Для підвищення безпеки у XVIII з боку замку башта була засипана практично до четвертого ярусу, а зараз піднімається на 21 м.

Експозиція Ляцької вежі фортеці в Кам'янець - Подільському Експозиція Ляцької вежі Кам'янець - Подільської фортеці

Ляська вежа (Біла) (Кораб (ковчег) арцібіскупскій)

Четверта ліворуч від входу циліндрична чотирьох ярусна вежа (початок XV ст.) отримала свою назву за зберігання єпископських цінностей. Назва ж “Біла” пов’язане з фізичними властивостями цієї башти – в її кладці домінує білий колір.

Цікавою особливістю архітектурної вежі є напис над дерев’яними дверима на латині “Вірний друг більш рідкісний над фенікса”.

Другий ярус Ляської башти у 1544 р. був значно видозмінений: обладнані внутрістенні сходи, стіни поштукатурені, бойовим залишився лише четвертий ярус. Зараз висота її складає 22,5 м.

З заходу (прямо від входу в замок) за оборону фортеці відповідають:

Денна башта

Найстаріша вежа (XIIXVI ст.), яка являє собою в периметрі прямокутник з безліччю бійниць.

Вона служила основним стратегічним спостережним пунктом замку, для чого на її вершині встановлювалася дерев’яна надбудова, і трампліном для доставки знарядь на верхній ярус Нової башти.

Основною архітектурною особливістю цієї башти є відсутність даху.

Драбина на вершину вежі фортеці в Кам'янець - Подільському Драбина на вершину вежі Кам'янець - Подільської фортеці

Нова вежа (Велика)

Прибудована із зовнішнього боку замку найбільша башта замку (1544), маючи в периметрі пятиграннік, була побудована за останнім на той час правилам оборонного мистецтва І. Претферсом для захисту основного спостережного пункту (Денний башти) і основного захисту замку з південного заходу, для чого під час бойових дій на неї закочували знаряддя.

25 серпня 1672 після підриву турками, під час турецько – польської війни (1672 – 1676), башта була сильно пошкоджена і оборона замку була здана.

Башта повністю знаходиться за межами фортеці і має з нею лише загальну стіну, що розширювало можливості маневрів у момент ведення бойових дій захисниками фортеці.

Західна башта

Мала західна вежа, покликана підсилити обороноздатність замку із заходу, була зведена І. Претферсом на ряду з Великою вежею. У тандемі вони забезпечували надійний захист однією з найслабших стін замку, що й обумовило їх практичне з’єднання, що становить практично ще одну зовнішню стіну.

З півночі (праворуч від входу в замок) підступи до фортеці захищають:

Вежа Рожанка фортеці в Кам'янець-Подільському Вежа Рожанка Кам'янець-Подільської фортеці

Чорна вежа (Нова Східна вежа)

На стіні башти латинський напис “1544, Боже, тобі єдиному хвала. Йов Претвеч, архітектор”, що вказує значення цієї вежі, як останньою оборонної перешкоди при вході в замок. Символом цього є вмуровані в стіну два ядра.

За своє життя ця п’ятикутна башта з шатровим дахом побачила чимало битв, її не раз реставрували. Найбільш тяжкий шкоди вона зазнала 26 серпня 1672, коли в її надрах начальником замкової артилерії Геклінгом був підірваний пороховий склад на знак протесту проти капітуляції фортеці перед турками; жертвами стали 500 захисників фортеці.

Архітектурної особливістю башти є колодязь глибиною 40 м з дерев’яними колесами, діаметр яких становить 4,5 м, для підйому води.

Лянцкоронська вежа Кам'янець - Подільської фортеці Лянцкоронська вежа

Лянцкоронська башта

Циліндрична башта (початок XVI ст.), що знаходиться поруч з Чорною праворуч від входу в замок, була зведена на кошти Яна Ляського (1456 – 1531) – примаса Польщі (голова єпископів країни), про що свідчить його кам’яний герб “Кораб” на південному фасаді: корабель під вітрилами з єпископською митрою.

Спочатку башта була надбрамної – на першому ярусі через неї проходив шлях до Кам’янця, а другий ярус – з’єднував з Чорної вежею і мав вихід на стіни. Але після часткового руйнування вході турецької облоги 1672 була перебудована І. Претферсом.

Особливістю архітектури Лянцкоронської вежі є виступаючий верхній ярус з червоної цегли зі конусом-куполом, який значно поступається йому за діаметром . Зараз висота вежі становить 15 м.

Комендантська вежа фортеці в Кам'янець - Подільському Комендантська вежа Кам'янець - Подільської фортеці

Комендантська башта

Невелика сіра циліндрична башта (початок XVв.) з конусним дахом, яка вбудована в північну стіну і нависає над господарськими будівлями. Вона виступала в якості оглядового майданчика для начальника гарнізону, а бійниці призначалися для додаткового захисту дороги до міста.

При будівлі в першому ярусі башти був прохід, проте при більш пізніх реконструкціях стіни господарських будівель перекрили його. Зараз сполучення з вежею ведеться через середстінні сходи. Висота вежі над рівнем землі становить зараз 9 м.

Колодязь фортеці в Кам'янець - Подільському Колодязь Кам'янець - Подільської фортеці

Вежа Рожанка

На пам’ятній таблиці північно – східній вежі (третя праворуч від входу) написано “Башта Креслава, Біскупа Владиславський, який власними засобами закінчив будівництво замку 1505”, що датує закінчення будівництва первісного кам’яного замку на кошти єпископа Креслава з Курозвенок у 1505 році.

Назва башти за однією з версій походить від українського слова “наріжна” (зовнішня), що обумовлено особливостями її будови: три чверті площі знаходяться за зовнішньою стіною замку.

Від башти був проведений тунель до Водної башти, інформація про який була лише у коменданта фортеці.

Високий шпиль над виступаючим п’ятим ярусом з червоної цегли – ось відмітна ознака цієї вежі.

Західний бастіон фортеці в Кам'янець - Подільському Західний бастіон Кам'янець - Подільської фортеці

Водяна вежа

Винесена за межі фортеці Водна башта служила основним джерелом води при облозі, чому сприяло її розташування – у каньйоні на березі р. Смотрич під прикриттям батарей фортеці.

Від башти був проведений тунель до башти Рожанка, інформація про який була лише у коменданта фортеці.

Північний і Південний бастіони

У XVII ст. для підвищення обороноздатності фортеці Т. Шомберг розробив, згідно з останніми досягненнями голландського фортифікаційного мистецтва, і втілив у життя проект Нової фортеці, що складається з Північного і Південного бастіонів. Оборонні споруди Нової фортеці складаються з системи укріплень, валів і ровів, які з’єднувалися зі Старим замком засобом підвісного мосту. Всередині валів розташовувалися приміщення військового призначення (казарми, склади).

Пізніше всередині Нової фортеці були споруджені південний (К. Дальке) і північну (С. Завадський) двори.

Боргова яма фортеці в Кам'янець - Подільському Боргова яма Кам'янець - Подільської фортеці

На теперішній час Нова фортеця збереглася набагато гірше Старої, що імовірно пов’язано з помилкою при проектуванні (її висота перевищувала висоту Старої фортеці тому її частково розібрали).

Боргова яма

У дворі Старої фортеці ліворуч від входу є цікавий об’єкт – боргова яма з муляжем боржника. У колишні часи в неї саджали злісних неплатників податків, а зараз кидають монетки, щоб ніколи не мати боргів.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Хмельницька область, м. Кам’янець-Подільський, вул. Замкова.

Фільми, в яких задіяний замок: “Щорс”, “Співробітник ЧК”, “Народжені бурею”, “Комісар”, “На війні, як на війні”, “Стара Фортеця”, “Устим Кармелюк”, “Дев’ять життів Нестора Махно” . “Тарас Бульба”, “Той, хто пройшов крізь вогонь”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Небезпечно для життя!”, “Циганка Аза”, “Яса”, “Тато”.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М20 (Житомир – Хмельницький – Чернівці), яка по місту проходить вулицею Леніна і проспектом Грушевського до повороту на вул. Князів Коріатовичів, що в Старому місті переходить у вул. Троїцьку, а потім у вул. Старобульварну. Або трасою Е85 (М19) (Сірет – Чернівці – Тернопіль – Дубно – Луцьк – Ковель – Корбін) до села Товсте, звідки по Р24 (Товсте – Кам’янець-Подільський) Орнінским шосе до вулиці Папаніна, яке виходить до Кам’янця-Подiльського замку .

Громадським транспортом по залізниці до Кам’янець – Подільського, а потім маршрутним таксі в Старе місто. Кінцева маршруток на вул. Старобульварній поруч з Замковим мостом, який виходить до Кам’янця-Подiльської фортеці.

Виктория Шовчко

Переглянути розташування Кам'янець-Подільська фортеця на мапі

Обговорити статтю в спільноті