Маріїнський палац

Історія

Головний фасад Маріїнського палацу в Києві Головний фасад київського Маріїнського палацу

Прекрасне місце для спорудження Царського палацу всеросійської імператриці Єлизаветі (1709 – 1761) підказала сама природа під час її перебування у Києві в 1744 році під час паломництва по святих місцями.

Будівництво палацу за проектом Франческо Бартоломео Растреллі (1700 – 1771), російського архітектора італійського походження, почалося в 1748 році під керівництвом Івана Федоровича Мічуріна (1700 – 1763). І хоча офіційним роком закінчення будівництва вважається 1755, але повністю оздоблювальні роботи в палаці завершилися лише на початку 1760 року. Царствена замовниця палацу так і не встигла побувати у своїй новій київській резиденції.

Барельєфи головного фасаду Маріїнського палацу Києва Барельєфи головного фасаду київського Маріїнського палацу

Першим справжнім господарем палацу став Петро Олександрович Румянцев – Задунайський (1725 – 1796), який був призначений у 1764 році всеросійської імператрицею Катериною II (1729 – 1796) генерал-губернатором Малоросії. Саме тоді палац вперше виступив в якості офіційної резиденції глави України для прийому глав іноземних держав, прийнявши російську імператрицю Катерину II в 1787 році.

Наприкінці XVIII – на початку IX ст. палац був використаний, як резиденція Київського генерал – губернатора, але пожежа 1819 року, що знищила дерев’яний другий поверх і внутрішнє оздоблення, перетворив палацовий комплекс в казарми.

З 1834 до кінця 1867 Царський палац був орендований “Акціонерним товариством мінеральних вод”. Центральну будівлю було переобладнано на зал з десятьма ваннами, наповненими цілющою лаврською водою, і кімнати для прийому вод, а флігеля – в кімнати для гостей.

Фасад Маріїнського палацу з боку парку Палацового Фасад київського Маріїнського палацу

Відродження палацу відбулося в 1868 – 1870 рр. завдяки відвідуванню Києва російським імператором Олександром II (1818 – 1881) та його дружиною Марією Олександрівною (1824 – 1880). До приїзду царської сім’ї в палаці за проектом Карла Яковича Маєвського (1824 – 1897) за участю інженера Аманда Єгоровича Струве (1835 – 1898) був заново відбудований, вже кам’яним, другий поверх палацу, прибудований балкон зі сходами в центральній частині, відновлені інтер’єри інших приміщень у класичному стилі бароко і ренесансу, після чого палац отримав нову назву Маріїнський на честь імператриці.
До революції 1917 року служив офіційною резиденцією царської родини в Києві і був обладнаний усіма доступними на той момент часу благами цивілізації (парове опалення, система вентиляції, водопостачання, електропостачання).

Фонтан в Маріїнському парку Києва Фонтан в київському Маріїнському парку

Після 1917 року в приміщеннях палацового комплексу розміщувався технікум, а пізніше сільськогосподарський музей.

Перед початком Великої Вітчизняної війни (19 квітня 1941 року) в залах Царського палацу відкривається експозиція музею Тараса Шевченка.

Під час Другої світової війни (1939 – 1945) в центральну частину основної будівлі потрапила бомба, хоч і не розірвавшись, значно зруйнувала його ударною хвилею. Лише завдяки відновно – реставраційних робіт (1945 – 1949) групи архітекторів на чолі з Павлом Федоровичем Альошиним (1880 – 1961), комплекс дійшов до наших днів у чудовому стані.

Приурочена до 1500-річного ювілею повторна реставрація Царського палацу (1979 – 1982) у відповідності з кресленнями Растреллі була в спрямована на внутрішні інтер’єри і оздоблення.

Зараз Маріїнський палац використовується для офіційних прийомів у якості однієї з двох офіційних резиденцій Президента в Україні в Києві.

Архітектура

Маріїнський палац у Києві Київський Маріїнський палац

Царський палац зведений відповідно до вимоги палацово – паркового мистецтва XVIII століття: у центрі парку розташовується п-образна двоповерхова центральна будівля у стилі бароко з одноповерховими флігелями з боків протяжністю 65,3 м (головний фасад) і 119 м (парковий фасад).

Внутрішнє оздоблення палацу радує в даний час відвідувачів, було відновлено завдяки реставрації 1979 – 1982 рр., коли багато предметів інтер’єру були виготовлені сучасними майстрами відповідно до вимог XVIIIXIX століть. Реставраційні роботи охопили так само мармурові сходи, що ведуть з вестибюля до парадної зали на другому поверсі, і паркетна підлога з цінних порід дерева.

Стіни палацу прикрашають полотна майстрів XVIII – XX століть і фрагменти настінного живопису італійського художника Камілла Алліауді (1834 – 1882), запрошеного Олександром II для перетворення палацу під час реконструкції 1868 – 1870гг., які можна побачити на медальйонах над камінами і в палацовому кабінеті.

Вивіска київського Маріїнського парку Вивіска Маріїнського парку Києва

Особливістю архітектури приміщень палацу складається на переважанні одного кольору, що найбільш чітко проявляється в Білому залі, Блакитний і Зелений віталень, назва яких говорить сама за себе.

Зовнішнє оформлення ансамблю палацу, виконане в стилі бароко (білі та молочні елементи на бірюзовому тлі) гармонійно поєднується із зеленню звивистих доріжок ландшафтного Маріїнського парку, закладеного в 1874 році К. Христіані (з головного фасаду) на кошти Імператриці Марії (22 тис. рублів сріблом ).

З протилежного боку до палацовому комплексу підступає регулярний Царський парку (1743), який зі своєю системою прямих доріжок, що перехрещуються перпендикулярно, простягається до вод Дніпра. Він створений за проектом майстрів паркового мистецтва Д. Фока та Й. Гофмейстера.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, м. Київ, вул. М.Грушевського, б. 5.

Палац закритий для відвідувань.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по Набережному шосе, по вул. М. Грушевського.

Громадським транспортом на метро до станції Арсенальна або маршрутними таксі.

Виктория Шовчко