Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Стрілецьке товариство (Куркове братство)

Історія

Будівля львівського Куркового братства Будівля Куркового братства

В епоху войовничого середньовіччя, коли союзи були настільки недовговічні, а війни тривали десятиріччями, будь-якому чесному громадянину потрібно було бути готовим будь-якої миті взяти в руки зброю і захистити все, що любо й дорого серцю. Тим більше коли ти городянин багатої і жаданої для ворогів столиці Галицької земель, а найманий гарнізон для охорони коштував непомірно дорого.

Так що в 1445 році після закінчення зведення львівських фортечних стін з сімнадцятьма вежами була організована міська система оборони, яка передбачала закріплення кожної ділянки периметру за конкретним ремісничим цехом, а для загальної стрілецької (на початковому етапі з лука та арбалету) підготовки жителів було організовано стрілецьке об’єднання. Спочатку воно базувалося в ямі між валами і міською стіною.

Суворі правила для його членів-повноправних жителів міста не тільки передбачали внесення одноразового внеску у вигляді одиниці зброї для ділянки оборони свого цеху, а й щорічні змагання-перевірки боєздатності, за перемогу в яких давалися чотири призи (золотий кубок, віл з позолоченими рогами, штука дорогого сукна і баран з обсипаною золотим піском шерстю), а програш карався великим штрафом. При цьому мішенню служила фігурка півня (пол. – Курек), який став символом товариства і дав йому ім’я – Куркове братство.

Львівське Стрілецьке товариство Стрілецьке товариство у Львові

У XVII столітті товариство, успіх діяльності якого неодноразово випробували на собі і турки, і татари, і шведи переселилося в північно-східний кут львівської оборони (район колишнього монастиря босих кармеліток). Удосконалення ж видів зброї призвело до введення нового звання для переможців змагань з вогнепальної зброї – “гарматного короля”, володар якого отримував велику грошову винагороду і звільнявся від сплати податків, що було покликано стимулювати городян вдосконалюватися в цьому виді стрільби.

Не дивлячись на проблеми державності Речі Посполитої, в 1783 році Куркове братство придбало для своїх потреб Чечевичівський парк, де спочатку з’явився тир, а через шість років на нинішньому місці було споруджено його офіційну резиденцію. Але у Львові, який потрапив до австрійського підданства після Третього поділу Речі Посполитої (1795), більше не знайшлося місце військовому об’єднанню громадян – у зв’язку з загрозою Габсбурзької короні братство було скасовано і перекваліфіковувалося в спортивне об’єднання з політичним ухилом.

Однак, на фінансовий стан товариства всі ці політичні перипетії не надали такого значного впливу як на офіційний статус, що зайвий раз доводить численні капітальні перебудови будівлі протягом XIX століття під нинішнім номерів 23-а по вулиці Миколи Лисенка. Їх масштаби були настільки серйозні, що де-які джерела називають різні дати зведення самого будинку: 1825 – 1829 в ході внутрішнього перепланування з’явилися великий зал зборів і балів (арх. Франц Дрешер), у 1871 – під керівництвом Йозефа Енгеля з’явилися романські і готичні риси, а в 1889 – була проведена реконструкція на кошти Леона Братковського.

Вежа Стрілецького товариства у Львові Вежа Стрілецького товариства

Зберігши більшість своїх традицій (щорічні стрільби на Зелені свята, вибір “Куркового короля”, гра в кеглі) перейменована в Стрілецьке товариство організація, не дивлячись на відверто націоналістичний дух (1868 – перші установчі збори товариства “Просвіта”, а наступного року – перший у Львові Шевченківський концерт), залишалася чинною аж до початків Другої світової, коли в 1939-ому за наказом рад була скасована як становляча загрозу новій комуністичній владі.

У післявоєнний радянський період реконструйований тир належав Добровільному товариству сприяння армії, авіації та флоту, а в будівлі Стрілецького товариства проводив свої репетиції і концерти ансамбль пісні і танцю Прикарпатського військового округу.

В часи незалежної Україні будівля на Лисенка 23-а на недовгий період мало честь прихистити в своїх стінах чеське консульство, але з 2004-го його статус у зв’язку з історичною цінністю був змінений на музей Визвольної війни, двоповерхова ж будівля тиру стала рідною домівкою для телерадіокомпанії “Разом”, яка квартирую тут і донині.

Архітектура

Складнопрофільний контур особняка Стрілецького товариства, що колись знаходиться за стінами оборонного периметра, а зараз – в центрі старого міста, представляє собою одно- двоповерховий витягнутий з північного сходу на південний захід (довжина 50м) обсяг обумовлений рельєфом підніжжя Вовчої гори з триярусною квадратною вежею на високому цоколі.

Південний фасад будівлі Куркового братства у Львові Південний фасад будівлі Куркового братства у Львові

Його остаточно сформований наприкінці XIX зовнішній декор є симбіозом романського стилю з готичними елементами: зубчасте завершення трикутних фронтонів та аттикового поясу, вузькі стилізовані під бійниці віконні прорізи, кутові пілястри, рустовка цоколя, прямокутний сандрики і ковані хрестоцвіти. Особливий романтичний шарм будові надає кутова південно-західна вежа з прикрашеним ажурними гратами балконом на консолях, зубчастим з бійницями завершенням, різними по конфігурації вікнами, кутовими фіалами і флагштоком на вершині.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Львівська обл., м. Львів, вул. Миколи Лисенка, 23а.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах М06 (Е471) (Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Львів – Стрий) / М09 (Е372) (Рава-Руська – Жовква – Львів) / М12 (Тернопіль – Львів) / М11 (Перемишль – Городок – Львів) / М10 (Радимно – Яворів – Новояворівське – Львів). Далі кільцевою до вул. Личаківської, з якої переїхати на вул Миколи Лисенка по вул. Марії Заньковецької. Будинок Куркового братства розташований праворуч в поглибленні.

Міжміським транспортом до залізничного вокзалу Львова, а потім в центр міста. Від вулиці Підвальної по вул. Лисенко три квартали ходу до колишньої будівлі Стрілецького товариства.