За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили.
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть:
Коло шиї аркан в’ється,
І по ногах ланцюг б’ється.
А я, бідний, з діточками
Піду лісом стежечками, -
Нехай йому із водою…
Ось-ось чайка надо мною.1
1 Пісня «За річкою вогні горять» записана в 60-х роках XIX ст. і вперше опублікована в зб.: Антонович і Драгоманов, І, стор. 75, звідки неодноразово передруковувалася в пізніші збірники. Подається за зб.: «Укр. нар. думи та іст. пісні», стор. 8.
У пісні змальовано картину страшного лиха, що його несли на українські землі спустошливі напади турецько-татарських загарбників, які тривали протягом кількох століть (з XV до кінця XVIII ст.). Мирних жителів нападники захоплювали в полон і відправляли на невільницькі ринки.
Нехай йому із водою… Ось-ось чайка надо мною. Як відомо з історичних легенд та переказів, українські селяни, рятуючись від татар, часто ховалися в воду, де дихали через очеретяну трубку. Чайки, кружляючи над сховищем, викривали втікачів.
Перевод
За рекой огни горят,
Там татары полон делят.
Село наше подожгли
И богатство разграбили.
Старую матушку зарубили,
А милую в полон взяли.
А в долине бубны гудят,
Потому что на зарез людей ведут:
Вокруг шеи аркан вьется,
И по ногам цепь бьется.
А я, бедный, с деточками
Пойду лесом тропинками, -
Пусть ему с водой…
Вот-вот чайка надо мною.2
2 Песня «За рекой огни горят» записана в 60-х годах XIX в. и впервые опубликована в сб.: Антонович и Драгоманов, I, стр. 75, откуда неоднократно перепечатывалась в более поздние сборники. Подается по сб.: «Укр. нар. думы и ист. песни», стр. 8.
В песне изображена картина страшного бедствия, которое несли на украинские земли опустошительные нападения турецко-татарских захватчиков, продолжавшиеся на протяжении нескольких столетий (с XV до конца XVIII в.). Мирных жителей нападавшие захватывали в плен и отправляли на невольничьи рынки.
Пусть ему с водой… Вот-вот чайка надо мною. Как известно из исторических легенд и преданий, украинские крестьяне, спасаясь от татар, часто прятались в воде, где дышали через тростниковую трубку. Чайки, кружась над укрытием, выдавали беглецов.