Довгоочікувана християнська святиня в центрі кільця п’ятнадцяти могильних курганів язичницьких правителів, яка пройшла разом з селом Кінські Роздори десятиліття російського кріпосного панування, розпад імперії, важкі дні Першої світової, смуту громадянської війни…, щоб бути опорою войовничого духу його жителів в будь-якій ситуації, при будь-яких політичних режимах.
Потім будуть довгі роки протиборства з загальним атеїзмом радянської держави, в якому удача, як маятник, то відвертатиметься від Свято-Преображенської церкви (закриття парафії в 1929 і 1961 роках), то знову являтиме свій світлий лик: повторне відкриття, проведення богослужінь в післявоєнні роки, збереження храмової будівлі…
Зоря нового вільного часу в незалежній Україні дала змогу святині народиться заново. Та тільки силу і стійкість віри селян вищі сили після довгих років безбожництва вирішили випробувати на міцність, пославши випробування у вигляді скаженого урагану зі смерчем, який пройшовся по довколишніх пагорбах і попрямував до села, але зустрів на шляху храм і раптом зник, не торкнувшись осель. Біда для церкви не минула дарма – вона позбулася свого купала з хрестом.
Свято-Преображенська громада, прийнявши вища знамення, відразу ж взялася за відновлення свого небесного захисника на землі. На добру справу швидко знайшлися і кошти, і майстри, але ось підняти новий купол на баню виявилося селянам не по силах. За допомогою було вирішено звернутися до керівництва Бердянського порту, але меценатство виявилося у комерсантів не в честі. Допомога в Кінські Роздори прийшла звідки не чекали – столичні майстри, почувши про їх нужді, допомогли підняти золотий вінець на тридцятиметрову висоту.
І не зберігся б в історії цей мізерний факт, якби через кілька років в Приазовських степах знов не розігралася страшна негода з ураганним вітром, головний удар якого був спрямований на той самий Бердянський порт, який зовсім недавно залишився німим до благань про допомогу. З тих пір селяни свято вірять, що то було Боже покарання користолюбцям за пиху і байдужість і до їх храму не заросте народна стежка.