Історичні помилки офіційних документів іноді виправляє маленька випадковість, яка як зерно істини народжуе на світ цілі фоліанти наукових пошуків та творчих робіт…
Придбаний в центральному антикварному магазині Києва для Чугуївського музею імені Іллі Рєпіна в далекому 1983 році майстерний портрет довгий час вважався в офіційних документах художнім зображенням А.Н. Терещенко (про що красномовно свідчила приклеєна етикетка) авторства Миколи Корниловича Пимоненка згідно перекресленого чорнильного напису на зворотному боці полотна.
І ось невелике дослідження, в основі якого лежало питання визначення зв’язку між Рєпіним та Пимоненко, відразу ж виявило зв’язок між двома художниками через Петербурзьку академію мистецтв та автобіографічні відомостях, в яких можливий автор портрета Терещенко вважав знаменитого чугуївці за свого духовного наставника. Тут же існували данні про знайомство Миколи Корниловича зі своєю передбачуваною моделлю в Малювальній школі Миколи Івановича Мурашка, яку спонсорувала сім’я цукромагнатів.
Начебто номінальні відповіді отримані, і вишукування на тому можна було б припинити, якби не одне АЛЕ. Згідно документальних свідчень і родового дерева Терещенко нікого з ініціалами А.Н. в них не значиться. Новий поштовх перевів пошуки в повномасштабний захоплюючий квест, в якому було лише особа на портреті і кілька орденів на мундирі. Останні і стали відправною точкою пошуків, хоча впізнати вдалося лише орден на лівому боці грудей – восьмикінцеву (по чотири золотих і срібних променя) зірку Володимира II ступеня.
А далі було лише справою техніки встановити хто із прославленої родини цукрозаводчиків був нагороджений цією нагородою під девізом «Користь, честь і слава». Ним виявився Микола Артемович, що після звірення підтвердив Глухівський історико-культурний заповідник. Так що питання особистості зображеної на портреті вирішилося.
Але при цьому ні в Центральному державному архіві України, ні в науковому виданні «Сім’я Терещено», що побачила світ у 2003 році, не було і натяку на портрет Миколи Артемовича кисті М. Пимоненка.
Друга загадка вирішилася випадково, коли запрошені столичні художники-реставратори поставили під сумнів ідентифікацію авторства картини чугуївського музею. Дослідницька робота закипіла: Національний реставраційний центр України, Київський музей російського мистецтва, Національний художній музей України…
Згідно з наданими даними з’ясувалося, що швидше за все портрет Миколи Артемовича Терещенко є фрагментарною копією знаменитого портрета пензля Миколи Дмитровича Кузнецова його ж авторства. Надіслані фотографії зі столичних музеїв лише затвердили співробітників музею в вірності припущення. Так що нині ідентифікація полотна завершена. Чи ні?..