Історія
Меморіальна садиба І.Ю. Рєпіна в Чугуєві
Заїжджий двір Василя Рєпіна, мальовнича хата на одній з тихих вулиць, будиночок під Грідіною горою… коли вони зникали з карти Чугуєва у вирі часу, ніхто ще і не думав бити на сполох, адже ім’я одного з його синів ще не перетворилося на світову легенду і промені його популярності не осяяли військове містечко.
Народження художнього генія Іллі Юхимовича Рєпіна (1844 – 1930) в прагматичній родині нащадних військових та ще й з комерційною жилкою (дід тримав заїжджий двір, батько займався торгівлею кіньми) було схоже на диво, як і випадкове розкриття його самобутнього таланту за допомогою забутих двоюрідним братом олійних фарб.
Внутрішній двір музею Рєпіна в Чугуєві
Місцева школа топографів (1855), іконописна майстерня Івана Михайловича Бунакова (1857), перша слава, роботи на замовлення та ранній досвід самостійності, коли були залишені рідні пенати заради роботи в кочовий іконописної артілі, яка приведе його на лаву слухача Петербурзької академії мистецтв (1863). А далі ступені відточування майстерності і гучна слава і незмінне повернення в рідні слобожанські пенати за ковтком натхнення.
Але той пам’ятний приїзд на батьківщину напередодні святкування сімдесятирічного ювілею визнаного метра кисті та полотна 13 липня 1914 року стане самим незабутнім і самим останнім. Місто чекало на свого улюбленого сина з хвилюванням і нетерпінням, може саме тому його не оголошений приїзд вечірнім потягом з Харкова став для всіх неабияким культурним шоком. Зате наступного деня в будівлі Міської Думи почесті були віддані сповна, сам Ілля Юхимович виступив ініціатором створення художніх майстерень «Діловий двір», а місцева влада висунула контрпропозицію про створення музею на його честь.
Музей-садиба Іллі Рєпіна
Рішення були прийняті, знаменитий художник озвучив намір передати особисту колекцію в майбутній чугуївський музей свого імені, міська управа навіть встигла виділила шість десятин на мальовничому березі Дінця для майстерень і почати збір коштів для будівництва, але Перша світова війна 1914 – 1918 та озброєний переворот 1917-ого зробили неможливим повернення Рєпіна до улюбленої України, як і поставили хрест на всіх його творчих та життєвих планах пов’язаних з малою батьківщиною (особиста колекція стала основою знаменитого гельсінського «Атеніуму»).
Друга невдала спроба створення музею Іллі Рєпіна була зроблена вже радянською владою в 1936 році, коли після прийняття відповідного рішення Чугуївським райвиконкомом до справи збору інформації про художника і раритетів пов’язаних з його ім’ям була підключені військові 36-ої артилерійської дивізії, що зібрали величезний документально-предметний матеріал. Та тільки завітала в місто восени 1941 року Друга світова війна нівелювала всі науково-дослідницькі досягнення, які згоріли в жерлі бойових дій.
Пам'ятний знак чугуївськоої садиби Рєпіна
Скромне в зв’язку з триваючими військовими діями святкування столітнього ювілею від дня народження знаменитого земляка в 1944 року ознаменувався відкриттям парку його імені на місці, де повинні були знаходитись майстерні «Ділового двіру» і місцевими художниками була зроблена серія естампів з рєпінських пленерів.
Відродженням ідея створення музею зобов’язана радянській лібералізації 1960-х, хоча реальних обрисів вона отримала лише в 1966-ому з чугуївським візитом льотчика-космонавта Олексія Архиповича Леонова (1934 – ), який погодився виступити патроном починання. Справа зрушила з мертвої точки: було знайдено історичну будівлю часів військових поселень на колишньої Микитинській, де рік прожила сім’я Іллі та Віри Олексіївни (1854 – 1918) Рєпіних і народився їхній син Юрій (1877 – 1954), а також розпочато збір коштів на будівництво та матеріалів.
Центральний фасад будинку садиби Рєпіна
Довгоочікуване починання знайшло своє гідне завершення 3 серпня 1969 року з урочистим відкриттям музею-садиби І. Ю. Рєпіна, приурочене до 125-ї річниці народження живописця.
Таке вдале починання послужило першим щаблем у формуванні цілого меморіального комплексу: в залах Покровського собору відкрита галерея творів лауреатів Державної премії ім. Іллі Рєпіна (5 серпня 1984 року), нарешті відчинив двері місцевий краєзнавчий музей (15 грудня того ж року), засновані майстерня художника в музеї-садибі та відділ «Мистецтво Чугуївщини» при галереї (1989), а через два десятиліття в незалежній Україні для музейного відділу і виставкового залу лауреатів премії Рєпіна були виділені дві найзнаменитіших чугуєвських будівлі Шляхового палацу (2008) і Штабу військових поселень (2009) відповідно.
Так що зараз історико-культурний заповідник, який перейшов в обласне підпорядкування в 2010-ому продовжує жити і розвиватися, відновлюючи забуті традиції (премія І. Ю. Рєпіна) і будуючи плани на майбутнє, де є місце і Торгівельним рядам, і будиночка на Кочетку, і заїжджим майстрам фарб.
Архітектура
Пам'ятник Іллі Рєпіну в Чугуєві
Чугуївська садиба-музей Іллі Рєпіна являє собою комплекс з двох цегляних потинькованих будівель, перша з яких з фасадом в три вікна по червоній лінії вуличної забудови була житловим будинком сім’ї, а друга в глибині двору – майстернею художника.
Причому особливостями центральної споруди слугують коробові віконні арки з віконницями, черепичний двосхилий дах, аркове горищне вікно, різьблений дерев’яний ганок входу зі східного боку, профільований карниз та асиметричне трикімнатне планування з цегляної піччю, а майстерні – різьблені лиштви на вікнах, чотирисхила покрівля та кутові лопатки.
Експозиція
Основною лінією чугуївській експозиції меморіальної садиби служить місцевий період життя і творчості іменитого земляка, а також українські мотиви його творчості. Родзинками ж відновленого побуту хати кінця XIX століття служать чотири ранніх роботи-ікони майстра та сімейні фотографії.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Музейна, 8.
Офіційний сайт: http://www.repin.in.ua
Посилання
- Вишукання. Таємниця однієї зірки
- Історичні факти. Братська любовь московитів
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Київ – Харків – Довжанський) до Чугуєва. Містом по вул. Харківській до вул. Рози Люксембург. Третій від перехрестя будинок праворуч – музей Рєпіна.
Громадським транспортом з Харкова до автовокзалу Чугуєва, в північній частині кварталу якого знаходиться меморіальна садиба знаменитого чугуївця.