Від неї відхрестився рідний батько, вона втопила в крові і сльозах цілий край, за нею полювали сам король, а за на захист виступив турецький султан… Ім’я її кануло в забуття, але пам’ять про її гріхи народний поголос в легендах і переказах зберігає досі.
Крута гора над Ужем обрана владної правителькою, котру народна чутка прозвала Погань-дівою, для резиденції була під стать її норову – така ж чорна і населена нечистю. А щоб замок на вершині ніколи не змогли взяти приступом вороги, веліла жорстока будувати його тільки з добірних чорних каменів обмитих водами річки у підніжжя та вапно для розчину гасити лише молоком і яєчними білками.
Але і на цьому не заспокоїлася Погань-діва – уві сні чи від лихих людей дізнавшись, що материнське молоко є найкращім магічним захистом від будь-яких посягань, наказала безсердечна позбавити немовлят округи їх єдиної їжі. Крізь гіркі сльози і біль в серці під клацання батогів і грізні помахи ятаганів яничар і цей наказ правительки було виконано.
Не по днях, а по годинах росли неприступні стіни на вершині карпатської гори, а зніми ріс вселенський плач невицьких матерів, які втратили своїх новонароджених дітей, поки не досяг він вух і серця короля Матяша, який викликав «сестру Дракули» на суд людський. Але не прийшла суперекувата. Тоді справедливий угорський правитель вирішив сам очолити похід проти Погань-діви і покарати її за всі злочини.
Але підступивши до підніжжя гори військо Матяша в жаху зупинилося — високо серед густого лісу над ними височіли стіни чорного замку з квадратною вежею, силуетом схожого на хижого птаха; і низькі хмари в мить затягнули до того безхмарне небо. Зрозумівши, що змусити військо йти на штурм не вдасться, король вирішив застосувати військову хитрість – дочекавшись ночі, він наказав зігнати до замку все стада з навколишніх сіл, а всім їх мешканцям і війську запалити смолоскипи.
Злякалася чорна правителька, що не витримають стіни її твердині атаки такого величезного війська, осідлала свого чарівного коня Татоша і, кинувши розкритими ворота фортеці, погнала його геть. Але кінь Матяша був не менше жвавий, незабаром король нагнав утікачку і на всьому скаку відрубав їй голову, яка, як кажуть, котилася ще кілька миль по дорозі з прокльонами угорському правителю.
Але на тому історія не закінчилася… Помститися за життя родички намірився турецький султан. Та тільки оттоманська хитрість не змогла впоратися з угорською, і велика частина константінпольского війська знайшло свій земний спокій в Карпатських горах, так і не досягнувши мети.
А замок той, так і не будучи взятим, простояв ще не одне століття, поки його не зруйнував трансільванський князь Дьордь II Ракоці. Хоча зруйнував – занадто голосно сказано – його стіни і зараз зберігають свої первозданні обриси і тільки чекають повернення тієї, яка поклала життя на його вівтар. Тут багато змій, і кажуть, що в такому вигляді сестра Дракули охороняє свій кам’яне скарб, щоб одного разу повернутися і відродити колишню міць твердині над Ужем.