Старий Кременець. Скільки ж зберігає він в своїй пам’яті великих і маленьких таємниць, які довірили йому прості городяни і сильні світу цього за сім століть існування. Про них ходять легенди. Іноді випадок являє світові їх матеріальне підтвердження, але левову їх частку доля береже за сімома печатками для майбутніх поколінь.
А серед них мабуть десь в петлі Смотрича зберігається і історія тієї, якій судилося народиться в блиску розкоші будинку молдавського господаря Василя Лупула і загубитися в лабіринтах шахових партій європейських політичних інтриг як звичайній пішці – Розанда Лупул-Хмельницька.
За покликом серця чи з розрахунку вона вийшла заміж за сина легенди українського народу, Богдана Хмельницького, але щастя молодих тривало не довго – всього рік і хоробрий Тимофій склав свою голову під час облоги молдавської Сучави за трон її батька, а Розанна за день до похорону народила двох синів-близнюків, спадкоємців без трону. На тому достеменні відомості закінчуються і в гру вступає зплетений з припущень, вигадок і фактів людський поголос.
Так кам’янчани досі подейкують, що повалений молдавський господар разом з донькою і онуками якийсь час проживав у місцевого старости в будинку по вулиці Трьох Хлібів навппроти домініканського собору, причому свою скарбницю Василь Лупул прихопив з собою. Староста натхненний молодістю, красою і багатством своєї постоялиці навіть робив їй пропозицію, та тільки удова Тимоша відмовила йому у взаємності в обітниці більше ніколи не виходити заміж.
За браком історичних відомостей про подальшу долю Розанни (за однією версією вона була видана Юрієм Хмельницьким заміж за Андрія Антоновського або удовицею після полтавського Заньківського ключа перебралася до молдавського Рашківа, а пізніше згідно з офіційною версією страчена поляками як невістка Богдана Хмельницького або за намовою відкинутого боярина Василя Крупецького) в Камнеце народилася легенда, що скарби родини молдавського господаря залишилися у того самого місцевого старости, який колись забезпечив їй дах над головою. Нібито від великого кохання до Розанни під чесне слово він зобов’язався зберегти коштовності в своєму будинку і помер, так і не відкривши нікому таємниці їх місцезнаходження.
Чи так це було насправді, чи ні – поки скарб незнайдений та інформація про це не оголошена, все це залишається лише красивою легендою, яку час від часу жвавлять золоті монетки відшукані хлопцями після Другої світової в будинку старости і не оголошений скарб 1980-х знайдений в дзвіниці домініканського собору місцевими пияками, які спустили все задарма на зеленого змія.