Історія
Історичний музей Дніпропетровська ім. Д.І. Яворницького
Своїм існуванням тоді ще «Громадський музей Екатенінославской губернії» зобов’язаний 1849 року, коли в лютому спільними зусиллями міської влади Якатерінослава в особі губернатора Андрія Яковича Фабра (1789 – 1863) і директора училища Якова Дмитровича Грахова (1800-х – 1860-х) у залах колишнього палацу Потьомкіна розташувалася перша експозиція, зібрана з експонатів приватних колекцій ентузіастів міста: археологічні знахідки краю, нумізматична добірка, старожитності Греції та Єгипту, художні твори і багато іншого.
У зв’язку з розташуванням у стінах палацу шпиталю для потерпілих Кримської компанії 1853 – 1856 років, музею довелося змінити місце прописки на адресу Катеринославської класичної чоловічої гімназії, який стає його рідним будинком до 1902 року, після смерті своїх засновників втративши колишню славу без фінансової підтримки нових влади.
Зоряним часом музею стає призначення його новим керівником Дмитра Івановича Яворницького (1855 – 1940) у 1902 році, який узявши владу в свої руки, здійснює свою мрію – об’єднує колекцій Олександра Миколайовича Поля (1832 – 1890) та Громадського музею. У травні цього ж року об’єднані експозиції під назвою «Обласний музей ім. О. М. Поля» облаштовується в будинку Комерційного училища, як більш гідному місці утримання таких цінних експонатів.
Ракетна установка Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького
А трьома роками пізніше в серпні музей отримує власний будинок, спроектований спеціально для його потреб архітекторами Панафутіна Григорієм Івановичем (1866-1922) і Сендецькім Йосипом Кіндратовичем, першими відвідувачами якого стають учасники XIII Всеросійського археологічного з’їзду.
Під час громадянської війни 1917 – 1923 років колекція музею, перейменованого в «Народний музей Катеринославщини», стараннями свого беззмінного тридцятирічного керівника зберігається від розграбування і навіть поповнюється приватними дворянськими зібраннями.
Тенденція поповнення експозиції, як і зміна імені, вже Дніпровського крайового історико-археологічного, музею зберігається і в період будівництва ДніпроГЕС (1927 – 1932), коли колекція поповнилася 40 тисячами, знайденими при спорудженні, експонатами.
Однак новим придбанням не було приділено належної уваги, що було пов’язано зі звільненням Яворницького з посади директора в 1933 році за підозрою в націоналізмі, його ім’я після реабілітації в 1940 році отримало його дітище – Дніпровський історичний музей імені Д. І. Яворницького.
Половецькі кам'яні баби Дніпропетровському історичний музей ім. Д.І. Яворницького
Під час Великої Вітчизняної війни (1941 – 1945) багата колекція музею збідніла: евакуйована частина після війни не повернулася в стіни музею, а не евакуйована – здебільшого була вивезена до Німеччини.
Під час німецької окупації 1941 – 1943 року залишки експозиції сильно постраждали під час перевезення та зберігання в стінах Художнього музею, бо будівля історичного музею була зайнята штадткоміссаріатом.
Своє друге відродження музей пережив у 70-х роках ХХ століття, коли в його відреставрованих стінах були відкриті кілька нових експозицій, в тому числі діорама «Битва за Дніпро «.
Завдяки нинішньому керівництву музею ця тенденція зберігається і до согодні – щорічно музей тішить новими колекціями та виставками як з відновлених експонатів запасників, так і знову придбаних.
Експозиція
Спочатку створена в 1849 році експозиція, зібрана в основному з колекцій Фабра і Грахова, налічувала лише триста експонатів і включала нумізматичні експонати, графіку, живопис, археологічні об’єкти місцевих розкопок, Греції та Єгипту, в тому числі єгипетську мумію жінки з немовлям, яка і зараз зберігається в музеї.
Катюша Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького
Колекція Поля, що її доповнила налічувала 4770 предметів, основна частина якої представляла собою козацьку спадщину, знайдену на Катеринославщині, а так само предмети похоронного культу з курганів Східної України.
На момент жовтневого повстання 1917-го експозиція музею налічувала близько сімдесяти тисяч експонатів, поповнившись приватними колекціями стараннями його директора Яворницького, який вніс і свою лепту – зібрання артефактів з історії запорізького козацтва.
Зараз в музеї діють шість експозиційних відділів:
- Історико-краєзнавчий (пр. Д. Яворницького, 16) (1977);
- Діорама «Битва за Дніпро» (пр. Д. Яворницького, 16) (1975);
- Будинок-музей Д. І. Яворницького (пл. Шевченка, 5) (1988);
- Музей «Літературне Придніпров’я» (пр. Д. Яворницького, 64) (1988);
- Центр Е. П. Блаватської (вул. Князя Ярослава Мудрого, 3) (2002);
- Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області (пр. О. Поля, 2) (2008),
включають багату колекцію 240 тисяч раритетів літературних джерел і монет, живопису та графіки, регалій і зброї, меблів та речей домашнього вжитку, зразків природних копалин і релігійних культів.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Дніпропетровська область, м Дніпро, пр. Д. Яворницького, 16.
Тел. (0562) 46-34-22, 46-34-26, 46-24-28.
Офіційний сайт: http://museum.dp.ua
Посилання
- Історичні перони. Хоч сторожем, але в музеї
- Легенди. Охоронці Приазовських степів
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е50 (Ужгород – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кіровоград – Дніпро – Донецьк) або М26 (Севастополь – Сімферополь – Запоріжжя – Новомосковськ – Харків).
Громадським автотранспортом або залізницею до Дніпропетровська, а потім до пр. Д. Яворницького.