З моменту отримання Магдебурзького права в 1603-ому Жовква сама вершила правосуддя над своїми громадянами, десь жорсткіше, десь м’якше, але це був єдиний закон і справедливість для всіх без винятку її мешканців, що змушувало змиритися незгодних і підтримувати владу вимагачам рівноправності.
Причому жолкевська Феміда із зав’язаними очами не тільки карала злодіїв і вбивць, але і опікувалася честю і гідністю своїх громадян, одним з доказів чого служили періодичні прилюдні екзекуцій над представницями найдавнішої професії, які вносили розбрат і ворожнечу в сім’ї місцевих жителів. Звичайним покаранням для них було побиття батогами. У крайніх випадках даму легкої поведінки і зовсім висилали з міста із забороною на повернення.
Іншим часто розбираним злочином проти суспільства вважалося перелюбство. Місцеві легенди зберігають пам’ять про злочин якоїсь Хані з євреїв, яка задушила і втопила в болоті своє незаконнонароджене новонароджене дитя. Нібито спіймана злочинна мати на суді зізналася в своїх гріхах, розкаялася і назвала ім’я батька, яким виявився якийсь Абрам з того ж кварталу.
За підсумками розгляду жінці присудили тридцять ударів батогами, а її недбайливому прихильникові – грошові штрафи: за зневажений моральний авторитет господаря міста – тридцять гривень на замок, підрив морального грунту суспільства – шість гривень на ратушу і знищену репутацію та моральну шкоду Хані – сто гривень. Суворий вирок перелюбниці-вбивці був обумовлений тим, що для неї і її невинного чада був інший вихід – на утриманні жолкевського магістрату перебувала спеціальна “мамка” для догляду за бастардами.
Хоча при всьому при цьому в рамках держави рішення суду за такий злочин було досить м’яким (зазвичай карали смертю), та й грошова компенсація, що мабуть було обумовлено поблажливістю трьох поколінь господинь міста (після кончини Станіслава Жолкевського йому успадковували по черзі його вдова, донька та онука) до важкої жіночої долі його мешканок того часу, розуміння слабкостей прекрасної статі і підступності привілейованої сильної в незалежності від релігійно-національної приналежності і віку.