Готель Брістоль в Одесі

Історія

Одеський готель Бристоль Готель Бристоль в Одесі

У той час, коли в першій половині XIX століття Одеса як центр Північного Причорномор’я лише почала набувати реальних рис, чому значною мірою сприяло втілення в життя ідеї Армана дю Решелье (1766 – 1822) про надання південній столиці статусу порто-франко, в той час Італійська була зовсім не центром і спочатку ділянка під №19 використовувалася лише під складські потреби.

Пізніше тут з’явилося те, що в більш пізніх джерелах (1883 рік) представлено як власність родини спадкових почесних громадян з родини Мавро, а пізніше (півтора десятка років по тому) оформилася в прибутковий будинок купця II гільдії Наума Яковича Юровського, перший поверх якого заманював усіх жителів сусідніх кварталів запахом свіжого хліба трьох своїх магазинів вранці.

Заповзятлива і амбітна натура нового господаря явно не була задоволена таким станом справ особливо в світлі появи навпроти Нової купецької біржи, що стало передумовою до появи на світ амбітного проекту перебудови прибуткового будинку на розкішний готель з площами для проведення дозвілля.

Ризаліт одеського готелю Бристоль Ризаліт одеського готелю

Реальні риси він почав набувати в 1898-ем, коли почалася реконструкція з надбудовою верхніх ярусів за проектом архітектора Олександра Йосиповича Бернардацці (1831 – 1907) у співавторстві зі скульптором Марком Луїджі Молінарі. Причому проект передбачав крім амбітного декорового оформлення електричне освітлення, централізоване опалення, ванні кімнати на кожному поверсі, телефон і обслугу зі знанням кількох європейських мов.

Так що з моменту відкриття 2 листопада 1899 року відбою від бажаючих орендувати розкішні апартаменти за півтора рубля на добу не було. Статус одного з найбільш комфортабельних готелів міста Бристоль міцно утримував протягом двох десятиліть, не дивлячись на смерть Наума Юровського, продаж її діловому партнерові засновника (1905), купцеві II гільдії Михайлу Івановичу Сініцину (1905 – 1907) і управління спадкоємцями останнього (1907 – 1917).

На десятиліття після жовтневого перевороту 1917-ого і встановлення більшовицької диктатури в Одесі бристольські номери були перетворені на кабінети нових господарів країни рад, поки з ініціативи трудової артілі 1 жовтня 1927 року не було відновлено роботу ресторану готелю, популярність якого в кінцевому підсумку змусила радянську владу переглянути своє попереднє рішення і повернути в ці стіни готель.

Південний фасад готелю Бристоль (колишня Червона) в Одесі Південний фасад готелю Бристоль в Одесі

Причому з огляду на виняткове збереження, поряд з вхідною в ту ж артіль “Інтурист” Лондонською, початкового стану апартаментів вже “Червоної” в реєстрі її гостей в міжвоєнний період значилися імена метрів світової літератури Дем’яна Бєдного, Теодора Драйзера, Анрі Барбюса, Фрідріха Вольфа, Джованні Джермането, Віллі Бределя. Тоді ж її ресторан став фактично центром культурного життя з напівлегальними західними нотками південній столиці.

“Червона” після падіння тоталітарного союзу незабаром знову обзавелася господарями з нового покоління підприємців, а після масштабної реставрації 2002 – 2010 років повернула собі ім’я Бристоль, високий зоряний статус, яскравими фарбами оновлених фасадів та оброблених наново розкішними номерами вже в статусі пам’ятки архітектури місцевого значення.

Архітектура

Центральний вхід в ресторан готелю Бристоль Центральний вхід в ресторан Бристоль

Унікальний для Одеси кінця XIX століття проект будівництва чотирьох-п’ятиповерхового готельного будинку полягав у вмілому пристосуванні архітектурних форм до особливостей рельєфу (ухил на Буніна, вуличне перехрестя). При цьому г-подібне з напівкруглим ризалітом дворової частини будівля, не дивлячись на масивність, завдяки використанню стилю бароко в поєднанні зі світлими відтінками стін, візуально витончено і невагомо.

Парадні фасади Бристоля – втілення вмілого поєднання різних елементів і технік виконання з переходом від французького русту кілька прикрашеного маскаронами в рокайлі надвіконного простору нижніх ярусів до химерних елементів верхніх: сандрики з пишним декором від барокових закрутків і картушів до маскаронів, віконні лиштви з гірляндами, широкий фриз з віньєтками та модильйонами, які утримують профільований карниз великого виносу.

Особливими акцентами серед усієї цієї пишноти служать ризаліти з балконними нішами на канельованих колонах композитного ордеру, оповитих біля основи гірляндами з проглядаючими крізь них обличчами амурів, який з боку Пушкінської утримують на своїх плечах атланти. Кутовий ж еркер, що вінчає вхід до ресторану, оформлений аркадами на іонічних колонах і рокайлово-рослинним декором, а вхід під ним масивним – горельєфним маскароном воїна і бюстом Гермеса в глибокій ніші.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, 15.

Офіційний сайт: http://bristol-hotel.com.ua

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь). По місту уздовж вулиць Приморської – Польської – Жуковського – Пушкінської, на перетині якої з Буніна розташований готель Бристоль.

Громадським транспортом до Одеси, а потім міським (маршрутне таксі №223) до колишньої “Червоної”.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті