Історія

Передісторія одного будинку на Преображенській почалася рівно в ту мить, коли було прийнято рішення про початок будівництва головного кам’яного храму молодого міста, хоча до фактичної прокладки вулиці залишалося десятиліття до закінчення релігійного довгобуду і ще десять років до доленосного для міста рішення про надання статусу порто-франко.

І хоча на офіційних одеських картах нова транспортна магістраль існувала вже в 1817-ому, але про приналежність земельних ділянок уздовж неї конкретним персонам дані заховані десь в темних куточках старовинних архівів, або зовсім лише в пам’яті вічного Хроносу після всіх випробувань, що випали на долю української землі в ХХ столітті.

Звичайно ж якась будівля і швидше за все не зі скромних у огляду на привілейованість Преображенської була побудована тут вже в першій половині ХIX століття, однак перші наявні документальні відомості про господаря ділянки відносяться лише до останньої чверті століття і пов’язані з новим будівництвом на її місці архітектора Демосфена Єгоровича Мазірова (1839 -) на замовлення тодішнього власника Х. Таїрова.

Новий триповерховий на високому цоколі з мансардою будинок з атлантами по центральному входу в затишному куточку в парі кварталів від міської суєти обирали в якості місця свого притулку солідні представники середнього класу Одеси. Ім’я одного з них історія зберегла для нащадків – інженер, постійний член і засновник Одеського відділення Імператорського російського технічного товариства Микола Семенович Почінський (з 1888-ого).

А вже в 1895-ому ділянку з прибутковим будинком по Преображенській 5 переходить у власність багатої родини цукрозаводчиків Бродських, причому господинею, хоч і не довго називається Лілія. Хоча вже три роки по тому власник змінився – ним став А. Ліпман-Вульф.

Після встановлення червоної диктатури в українському Причорномор’ї в 1920-х та ліквідації приватній власності як такої, будівлю, що так і лишившилась в житловому фонді, було передано під розселення нових господарів країни рад. У такому статусі воно пережило не тільки весь радянський період, але і важкі роки Другої світової війни.

В якості привілейованих апартаментів, частково комерційного призначення колишній будинок Таїрова використовується і зараз, через сім десятиліть повернувшись до своєї первісної суті. При цьому на даху будівлі ось уже друге століття щасливо сяє дороговказ для всіх судів Одеської затоки – західний створ Воронцовського маяка.

Архітектура

Триповерхова на високому цоколі будівля з мансардою в першому кварталі від Шахського палацу завдяки вдалому використанню барокових елементів в поєднанні з класикою виділяється на тлі своїх більш скромних за розмірами і декоровим оформленням сусідів, візуально домінуючи. При цьому його складнопрофільний с-подібний периметр з внутрішнім двором займає практично всю закріплену за ним ділянку з урахуванням особливостей планування (гострий кут на півдні).

Як і в більшості випадків основний архітектурний акцент зосереджений на центральному фасаді, причому з наростанням поверховості деталі стають легше: якщо цоколь декорований грубим рельєфним тиньком і перший поверх прикрашає масивний руст з простими віконними лиштвами і акцентом у вигляді замкового каменю, то другий і третій відрізняють більш витончено виконані елементи (сандрики на модильйонах, рослинний малюнок наличників, листя аканту в замку), а мансарда з її арками люкарн і бородатими маскаронами і зовсім невагома.

Трьома акцентуючими моментами колишнього будинку Таїрова слугують еркери, центральний з яких утримують на своїх плечах атланти, а бічні двоярусні на масивних модильйонах прикрашають закриті триаркові аркади на напівколонах коринфського ордеру і картуші на чолі. Причому перший ярус північної частини є центром асиметрії центрального фасаду – їм служить проїзна арка з люнету.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Преображенська, 5.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М22 (Одеса – Чорноморськ). У місті узвіз Маринеско – вул. Софійська, а далі поворот ліворуч на вул. Преображенську, об’їхавши зелену якої потрапляєш до будинку Лілії Бродської.

Громадським транспортом до Одеси, а далі в Старе місто транспортом, що прямує по Софійській до зупинки «Пров. Маяковського» / «Вул. Софійська», в сусідньому кварталі якої по Преображенській розташований колишній прибутковий будинок Таїрова.