Історія

Забудова північній частині Одеси починалася фактично з Преображенської як головної охоронниці духовності нового міста, хоча відокремлююча її прибережну частину від Приморського бульвару балка і слугувала стримуючим фактором протягом декількох десятиліть – ця частина вважалася передмістям.

У зв’язку з цим примикаюча до Військового узвозу в першій половині XIX століття вулиця здебільшого належала військовому відомству і була забудована відповідною інфраструктурою. Пройде без малого півстоліття, щоб інститут війни поступився місцем мирному життю, і ділянки тут почали забудовуватися середнім одеським класом.

Яка будова передувала величному замку на розі Софіївської і Преображенської і чи була вона взагалі – про те достеменної інформації історія не зберегла. Перші документальні відомості пов’язують ділянку під тодішнім №11 по Софійській з ім’ям Синициної як господарки і датовані 1883 роком.

Потім за півтора десятиліття зміниться ще три приватних власника (Паспаті, Розенталь, Повіреним) кутовий землі вже за адресою Софіївська 15 / Преображенська 7, перш ніж він опиниться у власності сім’ї Іракліді (згідно офіційного трактування в 1898-ому її площею 460кв. саж. придбав І. Ерікліді).

А вже через три роки нова господиня Олена В. Іракліді замовляє проект будівництва (реконструкції) на цій ділянці прибуткового будинку фактичному будівельникові першого кварталу Преображенської кінця XIX століття, Демосфену Єгоровичу Мазірову (1839 -), за проектом якого в 1901-ому починається будівництво чотириповерхового кутового будинку в стилі еклектики.

В результаті яких сімейних перипетій в 1910 році комерційний об’єкт з об’єктами книжкової торгівлі на першому поверсі і квартирами на верхніх ярусах опинився у власності присяжного повіреного Володимира Олександровича Іракліді невідомо, але вже два роки по тому він був проданий господарем товаришеві по цеху, Аркадію Юхимовичу Бродському.

І в руках останнього приватного власника прибутковий будинок затримався не на довго – переворот 1917-ого і перемога збройного люмпена скинули колишні апартаменти для середнього класу на соціальне дно – просторі квартири були пристосовані під комунальні з безхазяйним ставленням з не своїми житловими метрами. Нижні поверхи так і продовжували служити справі друкованого слова в якості магазину облкнигаторга №15, після недовгого розміщення контори Укрсольсбита.

Будівлі Софіївською 23 пощастило вистояти в роки Другої світової війни, хоча мирні радянські роки його не пожаліли – відсутність власника привела будівлю в гірний стан. Справи почали змінюватися на краще лише після здобуття української незалежності, коли колишнє комунальне житло в п’яти хвилинах від центру облюбували нове покоління комерсантів, а сам прибутковий будинок отримав статус пам’ятки архітектури. Так що реставрація, що почалася в другій половині 2010-х, стала цілком очікуваною, а її результати повернули Одесі один з її архітектурних шедеврів.

Архітектура

Чотириповерховий на високому цоколі з боку Преображенської (обумовлено рельєфом з ухилом в бік моря) і мансардою будинок по Софіївській 23 являє собою яскравого представника еклектичного стилю з ухилом в необароко і романізм, що підкреслюють його стилізовані під вежі кутові еркери центрального фасаду.

Багатство декорового оформлення прибуткового будинку складають крім вище названих еркерів під шоломоподібними покрівлями з вузькими прорізами-бійницями і різної форми використаних віконних прорізів французький руст першого ярусу, архівольти із замковим каменем – другого, сандрики на консолях з рослинним орнаментом – третього і пілястри доричного ордера – верхнього відокремленого від широкого фриза профільованим карнизом. Вінчають споруду лобовій карниз широкого виносу на модільонах та люкарни під трикутними фронтонами.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Софіївська, 23.

Посилання

• Історичні персони. Збанкрутілий одеський банкір одеський банкір

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М22 (Одеса – Чорноморськ). У місті узвіз Маринеско – вул. Софійська на перетині якої з Преображенської розташований будинок Іракліді.

Громадським транспортом до Одеси, а далі в Старе місто міським, що прямує по Софійській до зупинки «Пер. Маяковського» / «Вул. Софійська», на останній з яких розташований колишній прибутковий будинок.