Будинок Маріні в Одесі

Історія

Будинок Маріні на Приморському в Одесі Будинок Маріні на Приморському в Одесі

Історія скромного представника класичної архітектури почала писатися на сторінках одеських літописів разом із зародженням зеленої морської брами, коли в 1824-му за проектом блискучого італійського зодчого Джованні Фрапполі (- 1827) тодішнім власником, таємним радником Павлом Яковичем Маріні (1798 – 1849), був закладений особняк, будівництво якого закінчилося за два роки.

Після смерті Павла Яковича в будинку по Приморському №3 хазяйнувала його дружина Вікторія Францівна (в дівоцтві Фраполлі) ( – 1876), яка будучи багатою спадкоємицею свого батька активно займалася благодійністю, чому зобов’язане своїм існуванням в тому числі Маріїнське відділення міської лікарні влаштоване в 1872-ому.

Причому за часів господарювання сім’ї Марини цей скромний по теперішній мірками особняк був одним із центрів міського світського життя вищого світу, завдяки чому ці стіни закарбували в своїй пам’яті за піввікову історію практично всіх значущих суспільних фігур Одеси, що побували тут на прийомах, балах або просто з приватними візитами.

У 1870-х власниками особняка стає інша відома в місті сім’я – Милорадовичів, Петро Михайлович з яких, як представник Генерального штабу при Бессарабському генерал-губернаторстві, згідно свого статусу і уявлень XIX століття просто зобов’язаний був мати відповідне житло, хоча господарювати тут йому довелося недовго.

Будинок Маріні-Ашкеназі в Одесі Будинок Маріні-Ашкеназі

На прикінці 1870-х будинок Марини перейшов до представників банкірського дому Ашкеназі – Євген Мозесович (- 1890), не дивлячись на свої величезні статки і завидне положення в одеському суспільстві зовсім не тяжів до розкоші, тому особняк залишився практично в первісному вигляді.

Перший раз рука реставратора торкнулася будинку по Приморському 3 лише в кінці XIX століття з подачі Зігфріда Євгеновича Ашкеназі, який замовив проект німецькому архітекторові Вільгельму Мартовичу Кабіольскому. Причому використані елементи необароко і неоампір так гармонійно вписалися в первісний вигляд творіння Фраполлі, що багато хто прийняв їх за автентичні.

І хоча сім’я намагалася зберігати свою одеську фамільну резиденцію в первісному вигляді, деякі нововведення не були чужі – так в 1908-ому вдова Євгенія Мозесовича, Луїза Гесселевна Ашкіназі (в дівоцтві Розенберг) подала прохання на дозвіл потинькувари фасади і спорудити скляний навіс свого будинку по тодішньому Миколаївському 3, що було отримано і в тому ж році втілено в життя.

Після радянської окупації Одеси в 1920-х та ліквідації інституту приватної власності особняк Маріні – Ашкеназі перейшов у комунальну власність і був відданий під комунальні квартири, що завдало йому чималої шкоди через брак турботливої господарської руки.

І хоча споруда щасливо пережила роки румунської окупації Другої світової, післявоєнний радянський період привів її в досить жалюгідний стан. Лише через десятиліття після здобуття Україною незалежності ситуація змінилася на краще, коли про збереження пам’ятки архітектури стурбувалася міська влада.

Архітектура

Одеський будинок Ашкеназі на Приморському Будинок Ашкеназі

Камінь-черепашник, як основний матеріал забудови Одеси, знайшов своє застосування і в колишньому палаці Маріні, який після фінального потинкування став одним з яскравих представників класики Приморського бульвару. Його прямокутний периметр на підвалах має напівкруглий ризаліт в дворовій частині, що кілька виділяє його з числа інших.

Семивіконна по фасаду прямокутна площина на першому ярусі горизонтально розчленована французьким рустом в доповненні до прямокутних табличок з рослинними гірляндами та факелами, а верхній – вертикально розбивають канельовані пілястри коринфського ордеру, які відтіняють таблички з метомпами та рослинним орнаментом, стилізована балюстрада підвіконного простору. Головний акцент зовнішнього фасаду – ковані балкони і маркіз на кронштейнах.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, бул. Приморський, 3.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М22 (Одеса – Іллічівськ). У місті узвіз Маринеско – вул. Софійська – вул. Преображенська – вул. Буніна – вул. Пушкіна до пішохідного Приморського, в центрі північної частини якого розташований будинок Марини.

Громадським транспортом до Одеси, а міським – в старий центр до Катерининської площі та Приморського, де в двох будинках від Воронцовського палацу розташований особняк Ашкеназі.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті