Історія
Перші власники у ділянок по закладеній в 1817-ому Преображенській, престижність якої забезпечував головний міський храм, з’явилися приблизно в той же час, хоча документальних свідчень того практично не збереглося після всіх військово-політичних перипетій ХХ століття.
В офіційних документах від 1883 року перше зафіксоване ім’я господаря земельного наділу по Преображенської 9 (адреса на той час) Херсонського ділянки було А. Тработі, сім’ї якого він належав півтора десятка років. Хоча носив він сліди будь-якої забудови, якщо так, то якої саме – про те офіційні джерела мовчать.
Потім, затримавшись на кілька років в руках власника найкращого ювелірного магазину Одеси Карла фон Меля, вигідно розташована ділянка на перетині Преображенської і Єлизаветинської була придбана Р. Інбером в 1898-му для реалізації двох практично незалежних комерційних проектів, перший з яких передбачав створення водолікарні, а другий передбачав будівництво прибуткового будинку.
Для забудови кутової ділянки був обраний проект архітектора Валеріана Івановича Шмідта (1863 – 1908) в необароковому стилі, а нагляд за будівництвом здійснював цивільний інженер Семен Андрійович Ландесман (1860 – 1920). Роботи були розпочаті в 1901-ому і тривали два неповних роки. Остаточний варіант споруди передбачав масивний складнопрофільний купол-корону в кутовій частині, який виділяв прибутковий будинок Інбера з числа інших.
Вдале розташування забезпечило господареві відсутність проблем зі здачею приміщень в оренду. Вигідне комерційне підприємство знаходилося в руках сім’ї аж до перевороту 1917-ого, пішовши через руки спадкоємців творця (Л.І. Інбер). Останнім його приватним дорадянським власником значиться Ісаак Лазарович Інбер.
У радянський період, як і більшість прибуткових будинків, творіння Шмідта було пристосоване частково під житло громадян нової країни, а частиною використовувалося в якості адміністративно-торговельних площ державних організацій, чому не завадили навіть важкі роки румунської окупації – змінилося лише підданство.
Після здобуття Україною незалежності в 1991-ому монументальній особняк в старому центрі вподобали нові комерційні структури, які вміло використали просторі приміщення для організації своєї діяльності, включаючи банківську установу, туристичні фірми та інші.
Архітектура
Величне бароко, кілька знеособлене рукою рад і зараз продовжує величною короною прикрашати перехрестя Преображенської і Єлизаветинської – чотириповерховий с-подібний периметр з триярусною нішею (первинно була розмальована) скошеного зовнішнього кута увінчаною масивним куполом складного профілю і трьома входами домінує над навколишньою забудовою.
Основний декор прибуткового будинку Інбера зосереджений на зовнішніх фасадах, багатство яких складають французький руст різного ступеня опрацювання трьох нижніх ярусів, сандрики з картушами – другого, архівольти із замком – третього і ламана лінія лиштв коробових арок – верхнього. При цьому на окрему увагу заслуговують ковані елементи балконів, каріатиди кутового зрізу, малюнок архівольту ніші і ліпні горельєфні листя. Вінчає споруду профільований карниз великого виносу на спарених модильйонах та кована решітка парапету.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Єлизаветинська, 18.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь). По місту узвіз Маринеско – вул. Софійська – вул. Преображенська, на розі якої з вул. Єлизаветинської розташований прибутковий будинок Інбера.
Громадським транспортом до Одеси, потім – міським, що прямує по вул. Преображенській до перетину з Єлизаветинською (орієнтир – банк «Південний»).