Історія

Біля його витоків, як і практично всієї забудови парадної зеленої брами міста, що зустрічають гостей Одеси з боку моря, лежить проект французького інженера Шарля Мішеля Потьє (1783 – 1855) прийнятий до виконання в 1822-ому. Хоча ім’я першого власника ділянки під нинішнім №4 достеменно і не відомо.

Найімовірніше вона відразу була придбана Серато і Вероні, які через рік замовили проект житлового будинку вздовж червоної лінії забудови Нового (первинна назва) бульвару новоприбулому з Лугано архітекторові міського Будівельного комітету Джордже Торічеллі (1800 – 1843). Роботи по його зведенню тривали три роки.

А вже в 1853-ому будівлю було перебудовано на замовлення нового господаря з багатого роду італійських емігрантів Вассал, за розробленим архітектором Рішельєвського ліцею Олександром Сергійовичем Шашіним (- 1870) проектом, який передбачав реконструкцію скромного особняка в дусі часу для додання більш відповідного вигляду магнатській резиденції.

Престижність розташування ділянки з розкішною будівлею в стилі класики було вагомою причиною для збереження його всередині сім’ї Васал як уособлення такої ефемерної субстанції, як статус – вона передавався у спадок аж до збройного більшовицького перевороту 1917-ого, переживши в 1885-ому ще одну реконструкцію за проектом Фелікса Вікентійовича Гонсіровського (- 1891).

При радах і націоналізації всієї приватної власності (в 1920-х) будівлі по Приморському 4 відвели роль створеного на базі досягнення місцевих німецьких колоністів Одеського крайового сільськогосподарського музею ім. К.А. Тімірязєва, в сферу діяльності якого входили всі українські області до Луганська на сході і Павлограда на півночі. Про це досі нагадує дерево Гінкго Білоба у внутрішньому дворі.

У другій половині 1930-х, з розкручуванням моховики репресій, музейну справу було поставлено на паузу. Після закінчення Другої світової війни колишній будинок Серато і Верани вже не повернув собі музейний статус – його постоялець перейшов під крило місцевого історико-краєзнавчого. Будівлю пристосували під житло.

У такій якості особняк по Приморському бульвару 4, що має загальне горищне приміщення з сусіднім №3, існує і донині в незалежній Україні, перебуваючи на обліку як пам’ятка архітектури державного значення і одночасно будучи приватною власністю.

Архітектура

Прямокутний двоповерховий з напівкруглим ризалітом з боку внутрішнього двору і глибоким підвалом будинок Серато і Верани складний з каменю-черепашнику з наступним потинкуванням. Він має симетричні фасади в класичному стилі з центральним і дворовим входом по центральній вісі. Внутрішній простір вирішено в секційному плані (дві квартири на поверсі) під плоскими перекриттями, а підвали вінчають напівкруглі і цибулинні склепіння.

Головний фасад будівлі з прямокутними віконними прорізами і профільованим карнизом великого виносу на модильйонах основної площини стіни оформлений рустом різної глибини опрацювання, який гармонійно доповнюють прості лиштви з замковим каменем першого ярусу, а також сандрики з гірляндами і картуші в міжвіконному просторі на другому. Портал центрального входу на другому ярусі вінчають іонічні канельовані пілястри і сандрики на масивних модильйонах.

Дворовий фасад більш лаконічний – його прикрасами служать напівкруглі арки ризаліту, а гладкі стіни вертикально членують пілястри іонічного ордеру.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одесса, бул. Приморський, 4.

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М22 (Одеса – Іллічівськ). У місті узвіз Марінеско – вул. Софійська – вул. Преображенська – вул. Буніна – вул. Пушкіна до пішохідного Приморського, в північній частині якої розташований будинок Серато і Верани.

Громадським транспортом до Одеси, а міським – в старий центр до Катерининської площі та Приморського, де в трьох будинках від Воронцовського палацу розташований особняк сім’ї Васал.