Історія
Коли в 1856-му році купець К. Папудов, який розбагатів на торгівлі зерном в порто-франківськый Одесі, почав зведення будівлі на перетині Катерининської та Ланжеронівської за проектом архітектора 4-й частині міста Никифора Никифоровича Черкунова (1814 – 1870), подальша доля його творіння, що фактично стало однією з місцевих визитывок, сильно б його здивувала.
Сім’я Папудових володіла будинком по Катерининській №12 фактично до 1904-ого, продовжуючи використовувати його в комерційних цілях (здача площі в оренду бажаючим за неї платити). Свого часу тут містилися книжковий магазин німця Людвіга Рудольфа, магазин-склад мармурових виробів Антоніо Тузіні та другокласний готель «Пале-Рояль».
До речі, останній продовжив своє існування в цих стінах і після зміни власника в 1904-ому на Ольгу Йосипівну Скаржинську (правнучка знаменитого одеського лісівника Віктора Петровича Скаржинського (1787 – 1861)) та грандіозної реконструкції будівлі з добудовою чотириповерхового корпусу та об’єднанням в єдиний комплекс в 1909-ому по Ланжеронівській за проектом інженера Маврикія Германовича Рейнгерца (1860 -) за участі Л.С. Шинкера під наглядом керуючого будинками Скаржинської Василя Івановича Зуєва (1858 -).
Не дивлячись на отримання всіх дозволів під час реконструкції з прорізом стін для потреб кафе француза Павла Генріховича Робіна стався обвал частини старого будинку, за що на його архітекторів було відкрито кримінальну справу. Однак уже в 1910-му новий проект Скаржинської по Катерининській 12 / Ланжеронівській 24 був закінчений, хоча за рік господинею було подано прохання на проріз двох отворів в капітальній стіні для переміщення апаратної ілюзіону мініатюр під майданчиком парадних сходів.
Прибутковий будинок в заміжжі маркізи Россель Дель-Турко швидко став одним з найвідоміших торгово-розважальних комплексів Одеси, де можна було купити все від білизни та ювелірних прикрас до водопровідного і пожежного приладдя, покуштувати вишуканих страв в одному з двох кращих міських кафе-кондитерській «П.Г. Робіна», для гостей міста надавав номери вищезгаданий готель «Пале-Рояль» (власник К. Каструнді), допомогу можна було отримати у Французькому благодійному товаристві з почесним головою консулом Фердинандом Гренаром на чолі. Крім того верхні квартири займали видатні громадяни: хірург Микола Кефер, купець Файвель Резник, голова правління Одеського єврейського ремісничого училища Володимир Гранів і інші.
Представникам радянської влади, що захопили Бессарабію в 1918-ому, насамперед знадобився срібний посуд зі знаменитої кофейні Робіна, верхні ж поверхи презентабельної будівлі окупували бойові її представники під казарму, шокуючи чинну одеську публіку висячою в будь-яку погоду на витончених балконах нижньою білизною і потворним плакатом з ілюстрацією боротьби з «буржуями».
Зі звільненням «чорноморської перлини» денікінцями в 1919 році ресторан відновив свою роботу, яка під різними вивісками («Булонський ліс», «Грузинський Лувр», «Хвиля», «Руманія», «Україна») не припиняється до сьогодення.
Після остаточної окупації Одеси червоними в 1920 – 1930-х колишній прибутковий будинок Скаржинської пристосували під контору Управління виноградарства і виноробства при НЗК з магазином, Художнє товариство ім. К.К. Костанді, районну контору Одесасахартрест, причому частина працівників проживали на верхніх поверхах цього ж будинку, бо він вважався елітним і був визнаний придатним для представників партократичної верхівки.
Щасливо переживши важкі роки Другої світової будівля по Катерининській 12 прийняла у своїх стінах дитячі ясла №1 для дітей моряків, пізніше перепідпорядкувані Черноморводздравотделу.
Після здобуття Україною незалежності колишній прибутковий будинок повернув собі первісну комерційно-житлову функцію з розміщенням на нижніх ярусах всіляких організацій і торгівельних підприємств від банків до кафе, що дозволило відреставрувати його вже в якості пам’ятника архітектури і містобудування в 2001-му під керівництвом архітектора Ю.Д. Барзашвілі та інженера Г.Н. Плахотного.
Архітектура
Прибутковий будинок Скаржинської при всій своїй монументальності чотириповерхового на підвалах кутового периметра в еклектичному стилі завдяки вмілому застосуванню архітектурних акцентів (поярусного зменшення, плавне кутовий завершення, вежа-надбудова) візуально легкий і спрямований вгору.
Більшу частину фасадів двох нижніх поверхів будівлі займають віконні прорізи (прямокутні на першому, коробові із замковим каменем і ліпним декором – на другому) розділені простими рустованими лопатками, декор верхніх – рослинні вінки і гірлянди тонкої роботи, а завершенням служить профільований лобовій карниз великого виносу на кронштейнах та глухий парапет з тумбами.
Візуальними акцентами служать кутовий ризаліт з арковими строєними вікнами на другому поверсі, ліпним панно декорованим двома лицарськими гербами (на лівому зображений єдиноріг, на правому – два леви з королівської лілією) та купольним, стилізованим під баштове завершенням, котре вінчає куля з різнокольоровими скельцями, а так само бічні входи відкреслені порталами з помилковими фронтонами в якості завершення.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Одеська обл., м. Одеса, вул. Катерининська, 12.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е95 (Київ – Одеса), Е87 (Одеса – Ізмаїл – Рені), Е58 (Тирасполь – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Маріуполь). По місту: вул Розумовського – вул. Мечникова – вул. Катерининська, на перетині якої з Ланжероновскою розташована будівля колишнього кафе Робіна.
Громадським транспортом до Одеси, а далі – в центр старого міста до Катерининської площі, в одному кварталі від якої по однойменній вулиці розташований прибутковий будинок Скаржинської.