Історія
Північний фасад Олександро-Невського собору в Мелітополі
Його духовний прабатько з’явився на просторах села Олександрівка в безкраїх степах Приазов’я разом з першими поселенцями в тому числі з числа відставних солдатів ще в 1816-ому – як свідчать архівні записи в тому ж році ними був споруджений перший молитовний будинок.
Знадобилося лише чотирнадцять років та завзяте бажання місцевої громади мати власний гідний храм, щоб на Ринковій площі звичайного села з’явився кам’яна церква з дерев’яним куполом, освячена на честь Олександра Невського. Причому за оцінками сучасників для першої половини XIX століття храм по праву міг носити соборні регалії.
Після того як в 1842 році Олександрівка відразу перетворилася на місто Мелітополь з повітовим статусом, як єдине у всій окрузі, Олександро-Невський дійсно став собором, що через півтора десятиліття поставило питання про його значне розширення. Так на кошти почесного громадянина Н. Кроткого за допомогою парафыян з’явилися два бокові вівтарі, освячені на честь Покрова Божої Матері та святих апостолів Петра і Павла в 1861-ому. А за дев’ять років комплекс доповнився кам’яною дзвіницею.
Будівля Олександро-Невського приходу в Мелітополі
Багатонаціональний і різноконфесійний Мелітополь другої половини XIX століття багатів і розвивався з кожним роком. Ось уже і вірмено-григоріанська громада в 1883 році запросила у міської думи дозвіл на будівництво на приналежній їй земельній ділянці поруч із молитовним будинком кам’яного храму, який вже через рік побачив світ за фінансової підтримки євпаторійського міщанина Аверіка Хлєбнікова.
В змінених соціально-економічних умовах при посиленні тиску державного православ’я те що згодилося для середини століття навіть після реконструкцій мало відповідало уявленням про головний православний храм повітового міста в його кінці. Так мелітопольська громада збагатилася новим Олександро-Невським собором в 1899-ому, будівлею притча п’ять років по тому і будинком народних читань в 1907-ому.
А потім була Перша світова війна і, як її наслідок, більшовицький переворот 1917-ого з його популістськими гаслами і нульовою толерантністю до ідеології опонентів. Релігія увійшла в число останніх – почалися жорсткі чистки, жертвами яких пали тисячи храмів по всій території України. Олександро-Невський собор Мелітополя був в їх числі – його зруйнували в середині 1930-х.
Собор Олександра Невського в Мелітополі
Друга світова війна, що ступила в місто в 1941-ому принесла з собою відродження православної громади, прийняте з рук окупаційної німецької влади. Міським собором було освітлено дивом вижилу будівлю тієї самої вірмено-григоріанської церкви, де в міжвоєнний радянський період ХХ століття містилася дослідницька молочна лабораторія.
Навіть після після відступу німецьких військ червоні ради не посміли закрити єдиний (до 1973 року) православний міської храм, хоча спроби робилися не один раз (так в 1946-ому була постанова міськради про незаконне занятті будови).
Свобода віросповідання повернулася в Україну разом з незалежністю і Олександро-Невський собор став флагманом цього руху, що в 2003 – 2004 дозволило значно його реконструювати (нові фрески та іконостас, зміна форми куполів, додатковий ярус дзвіниці). Тому зараз він радує і надихає своїх прихильників на нові звершення майже в первинному вигляді.
Архітектура
Дзвіниця мелітопольського собору
Нинішня будівля мелітопольського Олександро-Невського собору прекрасно в своїй аскетичності класики, де один неф, дзвіниця над бабинцем, напівкругла витягнута апсида з двома бічними різницями і центральний купол лише з невеликою колулою, що візуально відкреслює окремі елементи храму.
Головною архітектурною особливістю витонченої перлини храмової архітектури служать декор кутів – чвертьколони доричного ордера вбудовані в прості лопатки. Крім того простоту стін розбавляє членування їх на дзеркала за допомогою ступінчастих фільонок. Аркові віконні прорізи зі шропсамі та акцентом замкового каменю, кілеподібні арки дверних прорізів, восьмигранний світловий барабан під зоряним куполом і кований ажур решіток дзвіниці з образами доповнюють загальну картину.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Мелітополь, ул. Олександра Невського,5.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Алушта – Ялта) або Е58 (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Новоазовськ) до Мелітополя. У місті по Інтеркультурній – Староміський – Покровській – Гетьмана Сагайдачного до повороту на вул. Олександра Невського, у другому кварталі якої розташований храм.
Міжміським транспортом до Мелітополя, а потім міським – до приміської автостанції, собор розташований в одному кварталі на північ від неї.