Будинок Сивицького в Мелітополі

Історія

Мелітопольський будинок Сивицького Будинок Сивицького в Мелітополі

Витоки існування невеликого особняка на Торгівельній (зараз Інтеркультурна) 69 на північному сході від старого центру губляться десь в кінці XIX століття, коли єдине місто Мелітопольського повіту активно забудовувалося і розширювалося. Хоча деякі історики і його створення приписують тому, хто навіки вписав своє ім’я золотими літерами в літопис запорізької землі – Павлу Михайловичу Сивицькому (1852 – 1921).

Ось уже півтора (за іншими відомостями два) десятиліття як прийнявши у своє відання Бердянське зразкове степове лісництво разом зі школою садівників-лісівників для хлопчиків з навколишніх сіл, він в 1896-ому вирішив обзавестися власним будинком в місті, тим більше, що освіта підростаючого покоління спадкоємців диктувало доцільність цього кроку.

Досить скромний для чиновника лісового господарства в чині прирівняному до військового генеральського і володаря трійки білих коней подарованих губернатором за сумлінну службу будинок належав родині Сивицьких аж до захоплення влади в Східній Україні більшовиками під кумачевими прапорами в 1920-ому, коли головний лісничий усіма правдами і неправдами боровся за збереження свого дітища, на вівтар якого він фактично поклав своє життя.

Пам'ятна табличка П.М. Сивицькому на фасаді його будинку Пам'ятна табличка П.М. Сивицькому

Однак зупинити шалений люмпен він не міг – цінні породи вирубувалися на розпалювання та інші господарські потреби молодої країни рад, так що, визнавши свою поразку в боротьбі з радянською системою, Павло Михайлович пішов з поста головного бердянського лісничого і остаточно влаштувався на мелітопольській Торгівельній, хоча і залишалося йому жити лише рік.

Після смерті господаря і похорону на католицькому цвинтарі в 1921-му червоні згідно своєї “доброї” традиції розкуркулили його сім’ю, відібравши будинок для розміщення своїх нових громадян від пролетаріату, а для матері, дружини і названої онуки видатного діяча з усіх апартаментів залишили єдину кімнату.

Правда пізніше клопотання вдови видатного лісівника України про повернення будівлі під №69 сім’ї було задоволено у зв’язку із особливими заслугами без політичного контексту Сивицького, стараннями якого Бердянське лісництво досягло площі в тисячу гектар і завоювало бронзову медаль на Паризькій всесвітній виставці в 1900 році.

І до цього дня будинок видатного лісівника залишається в житловому фонді Мелітополя, прикрасивши свій центральний фасад пам’ятною табличкою 26 вересня 2015 роки як визнання його неоціненного внеску в справу впровадження степового лісівництва України.

Архітектура

Центральний фасад будинку Сивицького в Мелітополі Центральний фасад будинку Сивицького

Одноповерховий цегляний периметр під чьотирисхилою покрівлею з центральним фасадом уздовж червоної лінії забудови є типовим представником стилю еклектики з ухилом в неоклсику так популярного в кінці XIX століття. Його характерні риси чітко простежуються на центральному фасаді: пілястри композитного ордера з вбудованою напівколоною, профільовані лиштви коробових віконних арок з домінуючим замковим каменем, розетки з нішами, об’ємні фільонки, зубчастий декор фризу, профільований лобовій карниз.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Інтеркультурна, 69.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е105 (Харків – Запоріжжя – Мелітополь – Алушта – Ялта) або Е58 (Одеса – Миколаїв – Херсон – Нова Каховка – Мелітополь – Новоазовськ), яка містом проходить по пр. Богдана Хмельницького до повороту на Інтеркультурну (перед Агроуніверситетом), а далі до будинку Сивицьким.

Міжміським транспортом до Мелітополя, а потім міським – до зупинки “Агроуніверситет”, в сусідньому кварталі з яким по Інтеркультурній розташований будинок видатного українського лісівника.

Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті