Сімейне щастя одного генія

Щастя народитися під нещасливим для забобонних числом тринадцять в небідній сім’ї скарбника. Домашня освіта, пансіон Кряжева, здобуття докторського наукового ступеню в двадцять два, чотирма роками пізніше – професорського Дерптського університету та посада ректора Інституту практичної анатомії столичної медико-хірургічної академії разом із керуванням заснованою ним клінікою госпітальної хірургії. Завзяттю Миколая Івановича Пирогова не було меж.

Але всього цього виявилось замало для єдиної доньки його вчителя Йогана Мойера, Каті – веселої хохотушки дев’ятнадцяти років від народження. Вона не тільки відкинула всі його залицяння, а й жорстоко посміялася в прощальному слові, яке сказати в очі у неї не вистачило ані сміливості, ані такту: “Дружині Пирогова треба побоюватися, що він буде робити експерименти над нею”.

Ці образливі слова на стільки спорожніли душу Миколая Івановича, що він на декілька років поринув із головою в роботу,поставивши хрест на можливості будувати стосунки., А тим часом загальнопристойний вік одруження (згідно неписаним законам імперії одруження чоловіка до двадцяти восьми було комерційно не вигідним через втрату можливості грантового навчання за кордоном та додаткові податки, а неодруженість після тридцяти – дивна та ганебна) швидко сплив.

Вже в північній столиці Московії великий хірург згадав про другу свою душевну подругу дерптського періоду, Катю Березіну, яка в той час разом із матінкою проживала усамітнено на Васильєвському острові в садибі її дядька графа Татищева. Пирогов написав їй письмо з пропозицією руки та серця, хоча десь і в дивній формі – там було багато опису його бачення сімейних обов’язків дружини і майже не йшлося про його особисті почуття до обраниці.

Не дивлячись на деяке обурення прагматичністю підходу вже тоді великого хірурга до одруження, Катерина Дмитрівка погодилася. Союз між ними був освячений 11 грудня 1842 року. В якості посагу Микола Іванович отримав від батька нареченої 150 000 карбованців з умовою відмови від частки в капіталі його дружини (подружжя Березіних жило окремо). Кротка та чарівна Катерина, яку чоловік в своїх спогадах називає “справжнім янголом”, швидко підпорядкувала своє життя інтересам чоловіка і за одинадцять місяців народила йому первістка Миколу. Вона померла у віці всього 24 років від запалення мозку через двадцять днів після других пологів. Він з двома маленькими синами знов лишився сам.

В побоюваннях за своїх улюблених хлопчиків Пирогов не дуже шукав нових зв’язків, поки на його шляху не постала раптова зустріч із прихильницею його таланту баронесою Олександрою фон Бістром на рауті у генеральші Козен. Один романс Шуберта, і серце великого лікаря не встояло. Вони побралися 7 червня 1850-ого в Гончарівському маєтку Полотняний завод.

Молодша за нього на чотирнадцять років Олександра стала для Миколая Івановича справжнім подарунком небес, в який він закохався до безтями – любляча мати для Миколи та Володимира, дбайлива господиня, добра хірургічна асистентка… Вона були поруч із ним до самої смерті 25 листопада 1881 року в їхній вінницькій садибі Вишня, а після продовжила його справу, відкривши хірургічну лікарню в Києві.

19-11-2019 Виктория Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Коментування цієї статті закрите.