Історія

Колись давно цей затишний куточок був першою резиденцією володарів міста з всесильної сім’ї Потоцьких, яка панувала тут вже кілька поколінь до будівництва величного палацу над Софіївкою. А потім був переобладнаний під нетривалі візити господарів з використанням більшої частини споруд під господарські потреби. Спогади про його колишню значущу роль десь в темних підземеллях досі зберігає потаємний хід звідси до колишнього військового собору під надійним захистом фортечних стін.

Пройде більше півстоліття пошуків і метань нової окупаційної московської влади у питанні навчання після конфіскації потоцьких маєтностей та закриття уманської василіянської школи перш ніж міська дума Умані в своїх піклуваннях про світне майбутнє краю 16 листопада 1880 року звернеться за фінансуванням відкриття прогімназії до Міністерства освіти імперії (стало можливим після припинення дії ганебного державного статуту навчальних закладів середньої ланки від 1828 року з його тілесними покараннями та скасуванням безстановісті освіти). Але пройде півтора роки, перш ніж перший внесок державної казни в уманську середню освіту стане реальністю.

Тому перший свій навчальний рік Уманська чоловіча чотирикласна прогімназія з підготовчим класом розпочала після десятиденних вступних іспитів лише 11 вересня 1883 року в орендованому будинку поручика Солодова, що на Софійській. Причому завдяки рішенню місцевого керівництва додати півтори тисячі карбованців всі чотири класи новопризначений інспектор відкривав одночасно.

Оренда приміщення в дві тисячі карбованців, яку сплачувало місто, була невиправданими тратами, у зв’язку із чим три роки пройшли в пошуках альтернативного рішення проблеми — в 1885-ому була відхилена пропозиція Мінюста про отримання будівлі місцевого Окружного суду, що містився в тому самому василіянському монастирі, але з плином часу вимоги до умов розташування навчального закладу вже змінилися. Задум про спорудження власної будівлі в затишному районі в двох кварталах від міського центру набув практичних рис лише в 1886-ому з отриманням прогімназією статусу шестирічки.

На восьмирічний ювілей свого офіційного відкриття (10 вересня 1888 року) навчальний заклад отримав подарунок від міської думи — земельну ділянку в 1 десятину 1230 саженей квадратних разом із спорудами колишнього маєтку Потоцьких (кам’яні одинадцятикімнатний одноповерховий особняк з двома кухнями на глибоких льохах, два флігелі, сарай, другий — дерев’яний). А два з половиною місяці потому кошторис будівництва був затверджений в 53 380 карбованців 25 копійок плюс будівельний матеріал з розборки старих будівель комплексу. Також була докуплена сусідня садиба Лабенського в 11 саженей квадратних.

І не дивлячись на це закладенний 16 травня 1889 року проект був виконаний лише на третину — корпус прогімназії освяченний 26 вересня наступного року. Невдовзі постало питання підвищення статусу головної освітньої установи середньої ланки Умані до восьмирічної гімназії, що викликало нагальну потребу в добудови комплексу згідно первинного плану архітектора Владислава Владиславовича Городецького (1863 — 1930). Роботи були закінчені до вересня 1896-ого.

На початку ХХ століття уманська чоловіча гімназія стала справжнім науково-освітнім осередком округи,обладнаним за останнім словом процесу з власними водопроводом, садом, пасікою, кам’яною теплицею, мощеним спортивним майданчиком з нерухомим обладнанням, столярною майстернею, хором, музичним ансамблем, кабінетом фізики, метеорологічною станцією та великою бібліотекою в 4232 примірника.

Після більшовицького перевороту та захоплення владі в Україні червоним люмпеном в 1920 році в спустошених стінах світоча знань облаштувалася єврейська професійно-технічна школа, пізніше перейменована на училище, яке в рамках радянської освітньої реформи 1930-ого отримала статус технікуму механізації та електрифікації сільського господарства.

Щасливо переживши страшні роки розв’язаної Москвою та Берліном Другої світової війни залишок радянського періоду та початок відновленої української незалежності (до 1995-ого), освітній заклад повернувся в рідні пенати під колишньою назвою (технікум механізації сільського господарства). На зараз він так і продовжує свою просвітницьку діяльність вже в якості підрозділу Агротехнічного коледжу Уманського національного університету садівництва.

Архітектура

Побудованний в два етапи старий гімназичний корпус представляє собою двоповерхову т-подібну цегляну з тинькуванням будівлю в класичному стилі з ризалітом центрального входу, що розташована вздовж червоної лінії міської забудови в двох кварталах від уманського центру.

Його підкреслено-класичний архітектурний декор складають руст із замковим каменем над дверними та віконними отворами та різний підвіконний пояс першого поверху, тригліфи консолей, таблички, лиштви із акцентованим акантом замковим каменем та лопатками французького русту — другого. Ризаліт на другому поверсі прикрашають витягнуті аркові вікна в архівольтному обрамлені на профільованих імпостах, пояс з фільонками та розетками, поодинокі та здвоєні пілястри іонічного ордеру. Вінчають споруди модильйони фризу с фільонками та складнопрофільний лобовий карниз на дентикулах.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Незалежности, 21.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні – Визволителів до площі Свободи. Далі повернути і прямувати по вул. Незалежності до колишньої чоловічої гімназії.

Громадським транспортом до Умані, а потім – міським до головної Соборної площі. В двох кварталах від Центрального парку по вулиці Незалежності розташована будівля Агротехнічного коледжу.