Софіївка. Історія

Історія

1. Софіївка при Потоцьких (1796 – 1831)

Іонічне море в Софіївці. Умань Іонічне море в уманьській Софіївці

Парк був заснований в 1796 році графом Станіславом Феліксом Щенсним Потоцьким (Stanisław Szczęsny Potocki) (1751 – 1805) на території його володінь в Правобережній Україні в місті Умань. Відкриття ж Софіївки відбулося лише в травні 1800 року, що було пов’язано з повінню 1799 року, і приурочене до іменин дружини графа – Софії Глявоне-Вітт-Потоцької (1760 – 1822), на честь якої й названо парк.

Автором і первісним архітектором Софіївки був артилерійський офіцер Речі Посполитої Людвіг Метцель (1764 – 1848), який доводився Потоцькому племінником по гілці свояка (Фредеріка Алоїзія Брюля).

Загальна вартість облаштування парку, разом з платнею кріпаків згідно генерального чиншу, склала 2 мільйони карбованців сріблом.

Тарпейська скеля в Софіївці. Умань Тарпейська скеля в уманьській Софіївці

Спочатку в’їзд до парку був з боку оранжереї (з боку Уманський державного аграрного університету), а композиція комплексу розташовувалася уздовж русла річки Кам’янки (до 1796 року – р. Багно), яке стало підставою водної системи парку. Згідно початкового плану споруди найбільшого в Європі парку, задуманого Метцель, були створені:

  • Водна система, що складається з взаємозв’язаних ставів, водоспадів, шлюзів і рік: Верхній став (8га), Ахерусійское озеро, Нижній став (1,1 га), р.Коціти, р. Стікс, р. Океан, р. Мнемосіна, р. Ахеронт, р. Флегетон, р. Лета, водограй Семиструмень;
  • Скелі Левкадська і Тарпейська;
  • Гроти Венери, Горішок, Страху і сумнівів;
  • Скульптури.

Водоспад в долине Велетнів в Софіївці. Умань Водоспад в долине Велетнів в уманьській Софіївці

Після смерті Станіслава Потоцького (14 березня 1805р.) Софіївки переходить у спадок до його старшого сина від першого шлюбу з Юзефіною Амалією Мнішек (1752-1798) Єжи (Юрію) Щенсному (Szczęsny Jerzy Potocki) (1776 – 1810). Спадкоємець поступається володіння повітовим містом Уманню та разомі з ним Софіївку мачусі – Софії Вітт-Потоцькій, з якою у них був багаторічний любовний зв’язок, в обмін на погашення своїх боргів у розмірі 30 мільйонів польських злотих.

У зв’язку з необхідністю погашення боргів пасинка і чоловіка (7,5 мільйона польських злотих), Софія в 1808 році намагається продати російському царському уряду повітове місто Умань разом з Софіївкою. Ця угода так і не була укладена, хоча власниця особисто зверталася до Олександра I (1777 – 1825) у 1810 році з проханням прискорити хід розгляду питання.

До 1813 року парк підтримувався в чудовому стані завдяки старанням її творця Л. Метцеля. Але після його від’їзду до Варшави на посаду начальника управління сухопутних і військових шляхів сполучення Польського королівства, Софіївка не отримує належного догляду.

Ріка Стікс в Софіївці. Умань Ріка Стікс в уманьській Софіївці

У 1815 році поема “Zofiówka”, написана в 1806 році польським письменником Станіславом Трембецький (1737 – 1812) і перекладена, на замовлення Софії Вітт-Потоцької, на французьку мову, видається у Парижі і приносить Софіївці загальноєвропейську популярність.

Однак і у володінні тієї, в ім’я любові до якої був заснований, парк перебував недовго. Після тривалої онкологічної хвороби в Берліні 22 листопада 1822 року Софія померла, а її забальзамоване тіло в кареті з віялом в одній руці і букетом – в іншій було привезено в Умань і поховано в склепі біля Базілянського собору.

Острів Ітака в Софіївці. Умань Острів Ітака в уманьській Софіївці

Після кончини Софії, маєток переходить до її сина Олександра (Aleksander Potocki) (1798 – ), який повертає Софіївці колишню красу, а так само доповнює архітектуру парку новими творами, встановлюючи статуї на Кавказькій гірці – Т. Костюшка та на Єлисейських полях – Ю. Понятовського. У володінні Олександра в 1829 році складається опис флори парку А. Андржеєвським.

У зв’язку з підозрою Олександра Потоцького у зв’язку з польськими повстанцями (повстання 1831 року), хоча він і спростовував це у своїй особистій кореспонденції, маєтки його, після придушення повстання 21 жовтня 1831, були секвестрованих на користь Російської держави.

2. Софіївка – Царицин сад (1831 – 1859))

Павільйон Флори в Софіївці. Умань Павільйон Флори в уманьській Софіївці

Незважаючи на реквізування, Софіївка перебувала в управлінні Олександра Потоцького до 13 березня 1832 року, коли була передана Київській казенній палаті, а пізніше в тому ж році – в дар Олександрі Федорівні (1798-1860) чоловіком – імператором Всеросійським Миколою I (1796 – 1855). На знак підтвердження цього в 1850 році на Кавказькій гірці демонтується постамент Тадеуша Костюшко і встановлюється бронзова статуя цариці.

З 1836 по 1859 роки парк Софіївка знаходиться у веденні Управління військових поселень, а головним садівником в той час був Карл Ферре.

Завдяки прокладці в 1838 році вулиці Садової, а в 1853 році переобладнання вулиці в шосе, парк стає більш доступним для відвідувачів, що дає новий поштовх до його подальшого розвитку:

Острів Анти-Цирцеї в Софіївці. Умань Острів Анти-Цирцеї в уманьській Софіївці

  • Облагороджується головна алея і джерело Залізна рура (1838);
  • Зводяться альтанки Грибок і Китайська (1841);
  • Біля центрального входу зводяться дві башти в готичному стилі (1844);
  • Закінчено зведення кам’яного павільйону в готичному стилі на острові Анти-Цирцеї у Верхньому ставку і павільйону Флори за проектом К. Раппонета (1845);
  • За наказом Миколи I зноситься павільйон у готичному стилі і споруджується в стилі епохи Відродження за проектом А. І. Штакеншнейдер на острові Анти-Цирцеї (1850);
  • В’їзні вежі перебудовують за проектом А.І.Штакеншнейдера в античному стилі (1852),
  • Засипається грот Аполлона, а на його місці встановлюється обеліск з позолоченим триголовим орлом на честь відвідин парку Миколою I (1856);
  • Встановлюється фонтан Змія (бл. 1852-1859).

3. Головне училище садівництва Росії в Софіївці (1859 – 1929)

Партерний амфітеатр в Софіївці. Умань Партерний амфітеатр в уманьській Софіївці

За вказівкою імператора Всеросійського Олександра II (1818-1881) в 1859 році Софіївка була перейменована в “Уманський сад Головного училища садівництва” після передачі її у відання Головного училища садівництва Росії.

У 1870 році Софіївку знову спіткала повінь – була розмита дамба Червоного ставка і потік пройшовся по центральній частині парку.

1889-1890рр. за проектом Василя Васильовича Пашкевича (1856 – 1939) в парку на площі 2 га закладається дендрарій (Англійський парк). Проте основна робота в цей період була спрямована на підтримку парку у первісному стані.

Загальна площа парку в 1897 році становила 152 га, а кількість примірників декоративних і плодових рослин досягла 382 тисяч.

Після революції 1917 року Софіївка була націоналізована і перейменована в 1919 році в “Парк імені III Інтернаціоналу”.

4. Державний заповідник Софіївка (1929 – 1955)

Фонтан Змія в Софіївці. Умань Фонтан Змія в уманьській Софіївці

Постановою Раднаркому УРСР за N26/630 від 18 травня 1929 року Софіївка була оголошена державним заповідником і визнана самостійною організацією, яка кілька разів передавалася в підпорядкування різних відомств (Наркомзем, управлінню заповідників, управлінню архітектури і т.д.). При цьому частина території парку залишилися в підпорядкуванні аграрного університету.

У 1945 році парк знову був перейменований і отримав назву “Уманський державний заповідник” Софіївка “. А в 1946 році були виділені кошти на реставрацію парку в розмірі одного мільйона рублів, за рахунок якого були відновлені архітектурні елементи парку, статуї і алейна система парку.

На площі в 20 га на території парку створюється декоративний розсадник, призначений для збагачення флори Софіївки.

5. Академія наук УРСР у Софіївці (1955 – 1980)

Грот Аполлона в Софиевке. Умань Грот Аполлона в уманьській Софиевке

У 1955 року 26 вересня Софіївка переводиться в підпорядкування Центрального ботанічного саду АН УРСР.

У цей період відбувається збільшення площі парку за рахунок земель Уманського міськкомунгоспу (6,19 га), Уманського сільськогосподарського інституту (9,5 га) – у 1958 році та військовій частині (5,1 га) – в 1972 році. Роботи з благоустрою парку не припиняються: проведено ремонт Рожевого павільйону, поліпшується дорожньо-алейна система, замінюється на металеву огорожа центрального входу.

У 1956 році всі скульптури в парку замінені на копії з органічного скла або гіпсу, а оригінали були передані в сховище.
Головна алея в 1974 році доповнюється джерелом Срібні струмки, створеним за проектом Є.Лопушинської.

У ніч з 3 на 4 квітня 1980 року Софіївку знову спіткало стихійне лихо – селевий потік, викликаний інтенсивним таненням льодів після сніжної і морозної зими. Сліди його і зараз можна помітити по відмітках на корі дерев головної алеї на висоті 3м. Пошкодження включали в себе значні руйнування елементів архітектурного ансамблю парку (мости, дамби, статуї, алейно-шляхове покриття) та флори парку.

6. Дендропарк Софіївка (1980 – )

Струмок у діброві Звіринець (Софіївка. Умань) Струмок у діброві Звіринець (Софіївка)

Після природної катастрофи 1980-го року в найкоротші терміни (чотири місяці) були усунені пошкодження близько п’ятдесяти паркових об’єктів.
У період з 1980 по 1993 рік на ряду з освоєнням нових територій, яке полягало в організації адміністративно-господарської частини (будівля гаражів, бібліотеки, водонапірна башта і т.д.), іде відновлення раніше втрачених об’єктів парку: відновлена альтанку Грибок, Ахерусійское озеро за проектами Є. Лопушинської.

23 січня 1991р. Софіївка отримує статус самостійної наукової-дослідної установи Національної академії наук України.

Озеро Нерестовище в Софіївці. Умань Озеро Нерестовище в уманьській Софіївці

Згідно розпорядження Президента України від 1993 року проводилася підготовка до святкування 200-річчя дендрологічного парку “Софіївка”, в рамках якої були створені архітектором Ю.Калашником передпарковий ансамбль (Малий сад з джерелом Залізна рура), відновлені ставки Грекової балки (ліщинові став, Нагорний став, Лісове озеро), реставровано архітектурні елементи парку (підземна річка Ахеротон, Чортів міст, партерний амфітеатр, грот Діани, Амстердамський шлюз, Павільйон Флори, Китайська альтанка, Фазанник, Рожевий павільйон), відновлена бронзова скульптура Орел на обеліску і грот Аполлона.

28 лютого 2004 Указом Президента України парк отримав статус національної установи і ім’я “Національний дендрологічний парк” Софіївка “. Роботи з відновлення й розширення парку не припиняються і зараз.

Продовження…

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Черкаська область, м. Умань, вул. Київська, 12 а.

Тел. (04744) 3-63-19, 3-61-11, тел. / факс 3-72-94.

Офіційний сайт: http://www.sofiyivka.org.ua

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М 12 (Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка) або М 05 (Київ – Одеса).

Громадським транспортом по залізниці, маршрутними таксі з київського автовокзалу.

Виктория Шовчко