Тайна смерть українського Тура

Легенда українського підпілля, який сім років очолював визвольний рух в тотально окупованій радянською чумою країні. Удатний бізнесмен, який створив у Львові розгалужену першу українську рекламну сіть Галичини, але поклав все на вівтар незалежності своєї батьківщини. Людина з двома вищими освітами та переслідуваннями поляками, німцями, московитами – Головний командир УПА та Голова Проводу ОУН на Українських Землях Роман Шухевич.

Активна проукраїнська позиція, яка забезпечила його перший арешт поліцією польської республіки ще в 1934-ому, зробила з нього непримиренного ворога чергового московського тоталітарного проекту на цей раз під червоними прапорами та атеїстичними гаслами, коли радянський союз вирішив разом із нацистською Німеччиною в 1939-ому поділити Европу навпіл та окупувати на додачу до раніше загарбаних територій Західну Україну.

По результатах Другої світової, коли Москва фактично домоглася втілення в життя своїх імперських планів в тому числі через легітимізування окупації України на міжнародній арені, Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія зброю не склали – Роман Шухевич прийняв на себе всю повноту одповідальність керування їхньою підпільною діяльністю в радянських тоталітарних реаліях. Саме тому більшовицькі спецслужби оголосили справжнє полювання на нього.

Підпільні квартири, явки, паролі, позивні (Роман Лозовський, Чернець, Тур, Тарас Чупринка)… але завербовані зрадники завжди були поруч, тому питання знищення було тільки в часі. І він настав 5 березня 1950 року в селі Білогорщі неподалік Львову за повідомленнями розповсюдженими серед українського підпілля всього світу. Москва святкувала перемогу над одним із тих, кого на тому етапі історії вважала одним із найнебезпечніших своїх ворогів в Україні, але разом з тим так боялася наслідків, що крім факту смерті і розрізнених напів-фактів, напів-чуток обставин цієї трагічної події до відновлення незалежності відомості були суворо засекречені.

З відкритих СБУ в грудні 2004 року фактів стало відомо, що тіло Романа Шухевича, яке на впізнавані в гаражах на Дзержинського бачив вже два роки відбуваючий покарання за гріхи батька у володимирській радянській катівні його син, сімнадцятирічний Юрій-Богдан (під брезентом на тілі в райках та білій вишиванці чорніли чотири закривавлені отвори, а також зіяла велика рана на скроні), 9 березня 1950 року вивезли на лівий берег Збручу біля Скали-Подільської де радянські МДБісти його підпалили, а рештки загорнули в брезент та кинули з мосту у річку.

Про обставини ж загибелі в народі існують дві основні версії, жодна з яких поки що не отримала свого підтвердження.

Згідно першої до підпільної квартири очільника УПА, який обіймав свій пост вже сім років, зайшли два представника радянських каральних органів для проведення ретельного обшуку; він сам з трьома гранатами та пістолетом в руках в той час ховався в невеличкому, закритому зсувною стіною простінку. Обшук результатів не дав, але хтось гучно наполягав, що Роман має бути саме тут. Автоматна черга. Шухевич визирнув у вікно зі свого укриття, побачивши щільні ряди автоматників, що оточили будинок. Безвихідь. Він не звик здаватися без бою, тому кинув на вулицю дві гранати, потім з пістолетом вибіг надвір під автоматні черги. Лише пізніше з’ясувалося, що та перша автоматна черга неосвідченого солдата-строковика зі Середньої Азії забрала два життя тих самих МДБістів, які проводили обшук – у молодика просто не витримали нерви при виконані наказу “нікого живим з будівлі не випускати”, коли з під’їзду раптом з’явилися двоє озброєних людей.

Згідно іншої – розроблену в Москві операцію контролював безпосередньо керівник відділу терористичних (соціальних) операцій МДБ СРСР Павло Судоплавов. Агент каральних органів на ім’я Марія, яку силовики ввели до штабу УПА ще в 1944-ому, зранку мала підсипати в каву Шухевича сильне снодійне, щоб його сплячим доставили під конвоєм до львівської головної контори чекистів. Але щось пійшо не так, і Чернець каву не випив. Тому радянські карателі, не очікували супротиву, увійшли до конспіративної квартири без оголеної зброї, в наслідок чого один був вбитий Туром, інший – важко поранений. Сам очільник УПА, так і лишившись босоніж, загинув.

На передбачуваному місці знищення тіла легенди українського підпілля радянськими катами на березі Збруча в жовтні 2005 року було встановлено пам’ятний хрест з двома датами – народження та загибелі Романа Шухевича.

01-07-2020 Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram

Коментування цієї статті закрите.