Історія
У зв’язку із втратою більшої частини уманських документів міського архіву в пожежі 1941 року точне датування двоповерхової будівлі навпроти торгівельних рядів наразі історикам встановити не вдалося, але опосередковано вона належить до творінь кінця XIX – початку ХХ століття.
Одним з першим приватних власників споруди (а можливо і будівельником), якій саме місце розташування наказало відноситися до царства покровителя комерції, був місцевий купець Абрам Забровський. Він прилаштував її під свою крамницю з торгівлі тканинами та мануфактурних виробів, що діяла в цих стінах до початку Першої світової війни 1914 – 1948 років.
З кризою та початком розвалу московської імперії Романових поступово майже всю торгівельну діяльність в місті підприємці згорнули у зв’язку із падінням споживчого попиту. Ця сумна доля не обійшла і крамницю Забровського, як не продаюча товари першої необхідності.
Після червоної окупації 1919 року і остаточного встановлення диктатури пролетаріату з її націоналізацією всієї приватної власності, зручну будівлю через дорогу від жвавого базару нова радянська влада вподобала для розміщення вже державних торгівельних установ.
Пізніше, як одну з нечисельних встоялих в районі уманського торжища під час Другої світової війни, в 1950-х окупаційна радянська влада пристосувала її під контору «Міськхарчокомбінату», а також тут квартирувала споріднена їй структура з розподілу реалізації товарів населенню в умовах планової економіки «Райпотребсоюзу».
З переїздом вищевказаних організацій в більш зручні, просторі приміщення в 1970-х будівлю зайняла крамниця з торгівлі радіоелектронікою та спорттоварами, яка в більш пізній час трансформувалася у просто «Техніку», а повернення української незалежності в 1991-ому зняло всі обмеження на приватну комерційну ініціативу – так змінивши кілька амплуа в 2010-х крамниця знов стала храмом місцевих модниць, реалізуючи тканини та швацьку мануфактуру.
Архітектура
Самостійний двоповерховий цегляний з подальшим тинькуванням будинок Забровского вздовж червоної лінії забудови вулиці представляє собою витягнутий в бік двору прямокутний периметр в три вікна по центральному фасаду з декором у силі неокласики.
Архітектурні акценти, які не встигли зтерти перебудови більш пізніх часів на зараз складаються з кутових пілястрів доричного ордеру без стилобату, єдиного нехарактерного сходинкового фронтону, який задає ритм пологому трисхилому дахові, дентикульного поясу, профільованого лобового карнизу, міжвіконних лопаткок та простих арок архівольтів. Головний фасад концентрує увагу на ризаліті порталу центрального входу арковою нішею з прямокутним вікном на чолі другого поверху.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Небесної Сотні, 36.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М12 (Стрий – Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Кропивницький – Знам’янка) або М05 (Київ – Одеса). В місті по вулицях: Інтернаціональна – Київська – Тищенка – Європейська – Небесної Сотні, вздовж якої розташована колишня крамниця Забровського.
Громадським транспортом до Умані, а потім – міським в центр до Центрального базару міста, навпроти рядів якого розташована тканинна крамниця.