Історія

Історія театру в Одесі починалася зовсім не з знаменитих підмостків Одеського оперного, а з маленької імпровізованої сцени, влаштованої у приміщенні магазину, на якій побачила в 1803 році світ перша в місті постановка опери – «Мельник – чаклун, ошуканець і сват» Олександра Онисимовича Аблесимова (1742 – 1783), створена силами солдатського гуртка аматорів мистецтва.

І ще сім років з часу тієї знакової постановки театр в місті існував лише як аматорське починання, шукаючи притулку на підмостках ринкових площ і хлібних комор, доки 10 лютого 1810 не відбулося тріумфальне відкриття будівлі Одеського театру, що будувався шість довгих років за проектом Тома де Томона ( 1760 – 1813), оперою «Нове сімейство» і водевілем «Утішена вдова».

Не дивлячись на це, ще довго Одеський оперний не мав своєї постійної трупи, лише приймаючи з гастролями італійських і вітчизняних майстрів оперного мистецтва. Тільки в 1847 році за активної підтримки Михайла Семеновича Щепкіна (1788 – 1863) була створена перша одеська драматична трупа.

Доля будівлі першого одеського театру трагічно обірвалося в ніч на 2 січня 1873 року, коли в слідстві спалаху від газового ріжка сталася пожежа, що повністю знищила його всього через три дні після закінчення реконструкції.

Перший камінь у фундамент нового будинку Мельпомени був закладений 16 вересня 1884, а через три роки з невеликим будівлю, створену за проектом архітектурного бюро Фердинанда Фельнер (1847 – 1916) і Германа Гельмера (1849 — 1919), що коштувала місту один мільйон триста тисяч рублів, прийняла у свої обійми одеських шанувальників мистецтва.

Будинок, що вистояв проти бурхливих часів революції 1917 і Громадянської війни (1917 – 1923), знову постраждав від сил природи – в 1925 році пожежею було повністю знищена сцена і пошкоджений глядацький зал.

Але вже через рік Одеський оперний театр після реконструкції знову відчинив свої двері для вдячних глядачів, ввівши до свого репертуару вистави українською мовою, а ще через кілька років до його складу увійшла балетна трупа.

Величезної шкоди завдала театру Велика Вітчизняна війна (1939 – 1945), коли були вивезені нотна бібліотека з 109 опер і 16 балетів, декорації, реквізит, бібліотека з історії театру, музики і живопису. Частина з викраденого, на щастя, не встигла покинути межі Одеської області (знайдено в вагонах поблизу станції Роздільної) і повернулася в рідні пенати. Крім того сама будівля Одеського оперного театру ледь не злетіла у повітря в 1944 році, бо була заміноване сорока потужними мінами сповільненої дії відступаючими німецькими військами; врятував її лише стрімкий наступ радянських військ.

Повоєнні роки принесли нову сумну звістку – через осідання грунту виникла загроза руйнування будівлі, але ця проблема була усунена в 1956 році шляхом силікатизації грунту (нагнітання під тиском силікатного скла у свердловини) навколо театрального фундаменту.

Святкування 50-річчя Жовтневої революції (1967 рік) подарувало одеському будинку Мельпомени щедрий дар – генеральну реконструкцію всіх зовнішніх і внутрішніх інтер’єрів, що обійшлася УРСР (1922 – 1991) в чотири мільйони рублів.

Зараз Одеський театр опери та балету носить високе звання академічного, нараховуючи у своєму репертуарі півсотні постановок – майже вся українська і російська оперно-балетна класика, а також твори зарубіжних авторів.

Архітектура

Перша будівля Одеського оперного театру, звернена головним фасадом до моря, являла собою зразок класичного стилю з колонадним портиком і була розрахована на 800 місць.

Проект Фердинанда Феллнера (саме він був автором), що дійшовши до наших днів у практично первозданному вигляді, являє собою тричастинну будівлю з п’ятиярусним залом для глядачів на 1664 місць: перший блок – вестибюлі з фойє і сходами, другий – зал для глядачів, третій – сцена, в якому органічно поєднуються стиль віденського бароко та італійського ренесансу.

В архітектурі будівлі одеського театру широко використані декоровані елементи: в обробці першого поверху використаний тосканський ордер, а другого — іонічний; головний і бічні входи виділені ризалітами; в круглих нішах другого ярусу встановлені бюсти Пушкіна, Гоголя, Глінки, Грибоєдова; фасади прикрашені колонами та пілястрами, арками і лоджіями, що надає йому пишності й урочистості.

Особливої уваги заслуговує центральний вхід, прикрашений двох’ярусним чотирикутним портиком, з боків від якого на першому поверсі розташовуються дві скульптурні групи, що символізують два основних напрямки театру: трагедію – сцена з п’єси «Іпполіт» Евріпіда (480 – 406 до н.е.) і комедію – «Птахи» Арістофана (444 – 385 до н.е.). Над ними на другому поверсі давньогрецькі музи дарують натхнення трупі театру у підніжжя колісниці Мельпомени (покровителька драматичного мистецтва) на упряжці з чотирма приборканим пантерами, що вінчає її одеський храм. Напис ж на фасаді – це роки будівництва театру MDCCCLXXXIV – MDCCCLXXXVII (1884 – 1887), латинський напис «ardebat anno» (спалений) і дата останньої реставрації MCMLXVII (1967).

Визначні пам’ятки

Внутрішнє оздоблення Одеського театру опери та балету з ліпниною та позолоченим розписом, підлогами з мармурової крихти з унікальним для кожного поверху малюнком та бронзовими світильники, оксамитом крісел і кришталем бра – само по собі шедевр.

Але серед усієї цієї пишноти слід виділити центральну ажурну бронзову люстру, яка, парячи над глядацьким залом і засипаючи його розсипом відображених кришталевих промінчиків, здається невагомою, а насправді її вага наближається до однієї тонні.

А його плафон, розбитий на вісім медальйонів в золотих рамах, чотири з яких прикрашають сцени з шекспірівських п’єс «Гамлет», «Сон в літню ніч», «Зимова казка», «Дванадцята ніч», а решта – летючі Амури у виконанні віденського художника Лефлера.

Відновлений театральний оксамитовий із золотим і срібним шиттям завіс художника Олександра Яковича Головіна (1863 – 1930), відкриває глядачеві потаємний світ, дозволяючи, завдяки унікальній акустиці, почути навіть шепіт зі сцени в найдальших куточках залу для глядачів, що робить його і зовсім унікальним.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Одеська область, м. Одеса, пров. Чайковського, 1.

Тел. (048) 780-15-09, 780-15-28.

Посилання

• Історичні факти. Смертні – безсмертному
• Історичні факти. Мистецтво і революція

Як дістатися

Автотранспортом по трасах Е95 (М05) (Київ – Одеса), Е87 (М15) (Одеса – Ізмаїл), Е58 (М16, М14) (Маріуполь – Мелітополь – Херсон – Миколаїв – Одеса – Первомайськ), М 22 (Одеса – Іллічівськ), а далі від Думської площі, в яку впирається Приморський бульвар, повернути на провулок Чайковського.

Громадським транспортом до Одеси, а потім до театру Опери та балету по вул. Ланжеронівській / пров. Чайковського / вул. Рішельєвській / вул. Пушкіна.