Герб Потоцьких Пилява

Знаменитий блакитний щит з двома білими хрестами і лівим нижнім раменом, як символ багатства і процвітання українських земель, і через багато століть часто можна зустріти на величних архітектурних шедеврах минулого, які здебільшого належать спадщини могутнього магнатського роду Польського королівства Потоцьких. І хоча ланцюг спадкування цього геральдичного символу простежується досить чітко, історія його появи досі губиться в тумані невідомості другої половини XII століття…

Так, згідно однієї теорії, лаври першого носія цього дворянського знака були даровані великим князем Польщі Болеславом Кучерявим лицареві Зарославу, який самотужки зміг переломити хід битви з прусами під Піллау (Пилява), в безпрецедентній за сміливістю атаці знищивши ватажка ворожої армії, чим забезпечив перемогу свого війська (за цей подвиг до хреста на його щиті був доданий додатковий лівий нижній рамен).

За іншою версією нагороду отримав Януш (предок Суліслава з Потоку біля Єнджеюва) з рук польського принцепса Казимира II за відвагу у боротьбі проти прусів все при тій же Піллау, коли його мужністю був врятований від вірної смерті єпископ Краківський.

На сторінках ж документальній історії вперше герб Потоцьких, які отримали його від одного зі своїх предків, з’являється в 1385 році, а через п’ятнадцять років Владиславом II Ягайло була проведена офіційна його нобілітація з девізом “Щит протиставляй щитам”. Хоча пізніше в часи Станіслава “Ревери” Потоцького його і стали розрізняти по кольору основного символу на срібну (тульчинську гетьманську) і золоту (примасівську) гілки, що було пов’язано з поділом спадшини між двома його синами засновником Івано-Франківська Анджеєм (золота Пилява) та Феліксом (срібна Пилява), що через шлюб з Теофілою Цетнер закріпилася на Поділлі.

Так блакитний – символ слави, честі, відданості і білий (непорочність, чистота, мудрість) дали початок цілому ряду видатних діячів Польського королівства, яким зобов’язані своїм виникнення багато міст і селища Західної України, а їх внесок у розвиток культури, освіти і духовності і зараз нагадує по собі храмами, монастирями, колегіумами… розкиданими в багатьох куточках країни. Домініканський костел і монастир Тернополя, Гусятинська синагога, знаменита Софіївка, храми Бучача… список народжених під цим гербом можна продовжувати нескінченно.

04-09-2015 Виктория Шовчко

Коментування цієї статті закрите.