Історія
Як зазвичай передісторія палацу радників консисторії почалася задовго до фізичної його появи поруч із розкішною резиденція Буковинських митрополитів – коли в 1848 році почався активний рух під проводом єпископа Германштадтський Андрій (Шагуна) (1808 – 1873) на заселеній переважно румунським населенням території Австро-Угорщини за відокремлення православних єпархій в окрему митрополію.
Результатом затяжних листування та перемовин духівництва довжиною в шістнадцять років стало не тільки створення окремої Семигородської митрополії з трьома єпархіями (Германштадтською, Арадською і Карансебешською), а й Буковина отримала власну єпархію із доєднанням окремого духовного центру православних сербів, Далмації. Офіційним оформленням створення третьої автономії православної митрополії імперії став декреті Фердинанда І (1793 – 1875) від 23 січня 1873 року про призначення архієпископа Чернівецького та митрополита Буковини і Далмації (хоча сам комплекс його резиденції в Чернівцях зводився до того часу вже не перший рік).
Митрополичі апартаменти, масштабне будівництво яких пробудило від сну економіку регіону (стільки сил та коштів було в них вкладено), звичайно ж передбачали і будинок для приїжджих, що ділили його з ченцями. Але ситуація кардинально змінилася після Першої світової війни 1914 – 1918 років, за підсумками якої Буковина опинилася під румунською владою, а православна громада отримала новий поштовх для розвитку.
Саме в світі останнього відчувалася велика нестача наявних приміщень для візитерів консисторії з урахуванням значно збільшеного числа ченців і, як наслідок, розширення їхньої частки в наявній будівлі на території комплексу. Дедалі це питання ставало все гострішим, тому в 1929-ому нарешті на вільній ділянці через дорогу від духовного центру за проектом Тадеуша Косовського почалося будівництво так званого «палацу радників консисторії» з апартаментами для столичних гостей та офіційних делегацій.
Бойові дії Другої світової 1939 – 1945 років і радянська окупація поставили Буковинську православну митрополію поза законом, бо всі духовні центри автоматично Московія перевела під порядкування своїх агентів, російської православної церкви. Митрополитський комплекс ж повністю був пристосований під потреби Чернівецького університету, а його будинок радників прилаштували під гуртожиток для викладачів ВНЗ.
Коли епоха радянського беззаконня з її забороною на приватну власність канула в Лету, на теренах знов незалежної України в 1990-х гуртожиток перетворили на багатоквартирний будинок з розкішними приватними апартаментами, яким він є і донині, завдяки народженню під щасливою зіркою майже без втрат. А його невеличкий сад став міським сквером, зберігши за собою первинну назву «Попівський».
Архітектура
Двоповерховий на високому цоколі з мансардою чернівецький палац радників консисторії представляє собою симетричну п-подібну муровану тиньковану споруду з трьома вежами-ризалітами в стилі неорумунського стилю обернуту центральним фасадом до невеличкого скверу, який колись був її власним регулярним парком.
Гармонійно узгоджена з величним духовним комплексом поруч в своїх пишних декорованних мавританськими нотками шатах, будівля виділяється парними трицентровими арками на колонах та напівколонах коринфського ордеру терас-лоджий кутових веж та балкону на консолях другого поверху центрального ризаліту, міжвіконними перетікаючими в архівольти рустованими лопатками, рослинним ліпним орнаментом розеток фризу та надаркового простору, круглими вікнами зі шропсами оповитими кам’яним листям, арковими люкарнами в архівольтах на маленьких колонах та без мансарди, пірамідальними (усічена піраміда з короною на чолі – бокових) завершенням веж.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Коцюбинського, 7.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці) до об’їзного шляху. Містом: вул. Гагаріна – вул. Богдана Хмельницкого – вул. Університетська – вул. Коцюбинського (ліворуч від Митрополичої резиденції).
Громадським транспортом залізницею до Чернівців, а потім міським – до Державного університету. Палац радників консисторії розташований ліворуч від його центральної брами.