Слов'янський курорт

Історія

Один з фонтанів в парку глиняних скульптур Слов'янського курорту Фонтан в парку Слов'янського курорту

Все починалося в ті далекі прадавні часи, коли геологічні епохи неквапливо змінювали одна одну, щоб створити неглибоке Пермське море, яке через віки-і віки поглинув всемогутній Час, лишивши на згадку величезні поклади кам’яної солі та гіпсу. Підземні потоки потроху розчиняли та вимивали ті залеглості, утворюючи величезні печери та карсти, які з плином часу провалювались. Провалля потроху наповнювалися прісними талими та підземними джерелами, народивши на світ ціле мереживо озер з різним рівнем солоності, які місцеві називали «топила».

Скільки поколінь пройдуть цією землею, майже не лишивши по собі сліду, допоки в 1527 році Слов’янські озера вперше з’являться в «Книзі Великому Кресленню» – додатку суміжних з Московією українських земель.

Озеро Ропне Слов'янського курорту Озеро Ропне курорту

Потім ціле століття чумаки будуть сезонно видобувати тут сіль. Перше ж постійне поселення на березі озера Ропного (Ріпного, Рапного, Репного) серед лісу заснують саме вони, щоб покращити логістику своїх маршрутів в 1676 році – ця дата вважається точкою відліку існування міста Тор (пізніше перейменованого на Слов’янськ).

За народними переказами без документального підтвердження в 1696-ому війська, які поверталися після взяття фортеці Азов зупинялися в прохолодній затишші берегів Торських озер для перепочинку та лікування його цілющими грязями та ропою своїх отриманих в Азовському поході ран.

Дивно, але за працюючих на березі Ріпного чисельних солеварен та швидко розбудованого містечка Тор, як сотенного козацького Ізюмського полку, та практика прийняття лікувальних обмивань та грязелікування знайшла широкого розповсюдження лише в 1827-ому з легкої руки штабс-лікаря Чугуївського військового шпиталю А.К. Яковлева, який направляв сюди на води солдат з нашкірними захворюваннями.

Одна з алей Слов'янського курорту Алея Слов'янського курорту

П’ять років по тому на північному березі Ропного, як самого солоного зі Слов’янських озер, були відкриті лікарні з будиночками та купальнями, основними відвідувачами яких стали дворяни та духовенство. Менш заможні українці відпочивали та лікувалися тут же ж, тільки на південному березі без таких комфортабельних умов, в куренях власного будівництва, місця навколо дзеркальної гладі вистачало усім.

Подальший розвиток слов’янського SPA-курорту та вихід на світові простори принесли місцевим грязям Гран-Прі за унікальний мінеральний, близький до морського, склад (куди входять бром, йод, залізо, кремнієва кислота та інші.) та лікувальні властивості їхнього поєднання на виставці в бельгійському Спаа в 1910-ому.

Перша світова війна 1914 – 1918 років, розвал чергової московської імперії, захоплення влади в Україні червоним радянським люмпеном відкинули розвиток грязелікувальної здравниці на десятиліття, хоча врешті-решт в міжвоєнний період окупаційна влада-таки почала відновлювати Слов’янський курорт для потреб своїх нових громадян.

Кам'яна альтанка "Під орлом" Слов'янського курорту Кам'яна альтанка "Під орлом"

Бойові дії Другої світової 1941 – 1943 років нанесли місцевій інфраструктурі значної шкоди. Через десятиліття після другої радянської окупації вона не тільки була відновлена, а й значно розширена, так станом на 1991-й тут діяли три санаторії («Донбас», «Слов’янський», «Ювілейний») спинальним корпусом, грязелікарнею, курортним залом, лікувальним пляжем, облаштованим парком з літнім кінотеатром.

Після повернення української незалежності в 1991-ому санаторно-лікувальний комплекс на північно-східній околиці Слов’янська щасливо продовжував свою діяльність вже в якості приватної ініціативи. Його територія активно облагороджувалася в тому числі завдяки витворам мистецтва з Всеукраїнського симпозіуму кераміки, який відбувся в 2001 році за підтримки Донецької обласної ради.

Слов'янське озеро Ріпне Озеро Ріпне

У 2014-ому, коли Московія в черговий раз почала війну проти України, її бойовики окупували корпусу лікарень і до звільнення українськими військовими 5 липня того ж року вбивали і грабували місцеве населення, завдавши санаторіям невиправної шкоди.

Зараз улюблене місце відпочинку всіх навколишніх міст і сіл продовжує радувати своїх прихильників чистим лісним повітрям, кришталевою, майже морською водою, та лікувальними грязями, тим більше що за всіма цими благами не треба їхати занадто далеко – всього лише на околицю міста.

Архітектура

Слов’янський курорт, який зараз носить статус регіонального ландшафтного парку, має площу 431,31 гектарів. До його складу входять заказник «Приозерний», озера «Репне» та «Слепне» з унікальним составом ропи та шарів грязей, які омолоджують та лікують тіло та душу.

Одна з фігур парку глиняних скульптур парку Одна з фігур парку глиняних скульптур

По озерних берегах окрім типових лугових рослин (чини лугової, алтея лікарського, ковила) прижилися галофіти засолених ґрунтів, в тому числі солерос європейський, а також зарості очерету, які дають притулок безлічі великих та малих птахів (в тому числі червонокнижним ходулончику та огарю), для збереження природньої середи проживання яких і створений орнітологічний заказник місцевого значення «Приозерний» площею 79,5га.

Найсолоніше з усіх слов’янських озеро Ропне, що замикає парк з півдня, має площу 32 га (завдовжки – 850м, завширшки – 320м, об’ємом 500 – тис.м.куб.) при глибині 7,5м, з яких донні відкладення лікувальної грязі до 2,6м (за своїм складом відносяться до мулевих, сульфідних, середньомінералізованих, сульфатно-хлорідних, натрієвих озерно-ключових – за класифікацією Центрального науково-дослідницького інституту курортології та фізіотерапії).

Пам'ятний знак на честь героїчної поеми Русі "Слово о полку Ігоревім" Пам'ятний знак на честь "Слово о полку Ігоревім"

Сліпне (Солоне) площею 30га обмежує заповідну територію із заходу та півночі. Воно має еліпсоїдну форму при довжині 925м та максимальній ширині – 400м. Об’єм води в озері – 330 тисяч м.куб при глибині до 2,2м. Склад його води схожий з Ропним, але мінералізація втричі менша (5 г/л), хоча саме це дозволяє окуням, карасям та піскарям жити тут.

Пам’ятки

Однією з рукотворних перлин Слов’янського курорту служить заснований за підсумками Всеукраїнського симпозіуму кераміки за тематикою «Слово про похід Ігорів» розташований в центральній частині заказника регулярний парк керамичної скульптури, який на початку налічував двадцять одну скульптуру-інсталяцію. Тут просто неба для всіх охочих зібрані витвори з шамоту В. Ковальова, А. Трегубова, А. Фоменко, А. Рогова та А. Горборукова.

Додаткова інформація

Місце розташування: Україна, Донецька обл., м. Слов’янськ (північно-східна околиця).

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Світлодарськ – Бахмут – Слов’янськ – Харків – Полтава – Київ) / Н20 (Слов’янськ – Маріуполь), повернути на вулицю Героїв Праці, яка переходить в Сільзаводську, що пролягає по південній околиці ландшафтного парку.

Громадським автотранспортом Слов’янська, а далі – громадським, що прямує на Слов’янський курорт (зупинка біля центрального входу парку).

Вікторія Шовчко

Обговорити статтю в спільноті

Поділитися в FacebookДодати в TwitterДодати в Telegram