Історія
В до австрійські часи, коли Чернівці лише починали відлік своєї новітньої історії, тут були знамениті Карпатські ліси. Ще наприкінці XVIII століття міська Ринкова площа східним боком виходила на лісосмугу, яка по мірі розбудови міста вирубалася, поступаючись місцем новобудам – так на розі з тільки-но закладеною Панською з’явився в 1786-ому двоповерховий будинок «Три корони» з кавовою кімнатою відкритою два роки потому.
З плином часу та осучасненням міста наприкінці ХІХ століття стара будівля у порівнянні з своїми більш молодими сусідами виглядала декілька не презентабельно, тому тодішній господар, з відомостей про якого історія зберегла лише монограму «B.D.R.S.» на кованих решітках споруди, вирішив побудувати в жвавому комерційному центрі, на південно-східному куту центральної площі, розкішний прибутковий будинок з годинниковою вежею за проектом архітектора Макса Моргенштерна (за іншими відомостями фон Клаузевіца). Роботи тривали чотири роки і були закінчені в 1902-ому.
Шість років по тому два місцевих підприємця, Макс Апісдорф та Вольманн, вирішили відкрити на першому поверсі кав’ярню йому під стать, для чого один з них цілий рік мандрував кавовою мапою Європи задля формування ідеї майбутнього закладу. Нарешті 29 грудня 1909-ого «Габсбург» о сьомій ранку відчинив свої двері для шанувальників ароматного напою з достатніми статками. Адже дозволити собі філіжанку в настільки респектабельному закладі могли собі дозволити лише доволі заможні містяни.
Так в розкоші оформлених білих із позолотою, прикрашених чисельними вишуканими світильниками та бра залах гостей завжди готові були прийняти в свої затишні обійми м’які дивани червоного дерева з плюшевою обшивкою в яскравих візерунках, а вентилятори створювали приємну прохолоду, через великі фасетні вікна приміщення озоряло денне світло, яке стократно відбивалось в дзеркалах колон.
Перша світова війна 1914 – 1918-х змусила господарів покинути своє дітище напризволяще. Саме це зробило можливим оренду у магістрату «Габсбурга» в 1916-ому подружжям Макса і Анни Зондерлінгів. Після румунської окупації статус чиншевої будівлі не змінився – перший поверх якої так і залишався елітним осередком проведення чернівецького дозвілля, при якому були відкриті клуб любителів кави та кав’ярня «Грант», а верхні – орендували різні організації та заможні городяни.
А з 1926 року у споруди почалася нова, більш солідна, кар’єра – тут оселилися дві банківські установи (через десятиліття до них додалася третя), в 1928 їхні ряди поповнила центральна каса з продажу залізничних квитків. Вони ділили приміщення будівлі до початку бойових дій розв’язаної Москвою та Берліном Другої світової війни 1939 – 1945 років.
Після радянської окупації 1944-ого споруда так закріпилася в ролі епіцентру фінансового життя Буковини, яким вона залишається і донині на просторах незалежної України (зараз місцеве відділення Національного банку). В повністю відреставрованій в 2010-х будівлі про кав’ярне минуле нагадують лише відкриті під час відновлювальних робіт рекламно-інформаційні постери початку ХХ століття.
Архітектура
П’ятикутна асиметрична (периметр зумовлено щільною забудовою кварталу) цегляна тинькована триповерхова споруда вежею (раніш годинниковою) північного кута Центральної площі та прибудовою з боку внутрішнього двору, яка утворює невеличкий замкнений власний дворик, – породження еклектичного стиля в якому рукою майстра гармонійно переплетені рококо та ренесанс.
Центральний симетричний фасад на першому, прикрашеному французьким рустом, поверсі гостей зустрічають високі гратовані аркові отвори з маскаронами (чоловічими над дверями, жіночі – над вікнами). Відкреслені профільованими карнизами другий та третій ярус вертикально членують пілястри іонічного ордеру на високому стилобаті, а горизонтально – імпости на рівні підвіконня другого поверху. Ансамбль прямокутників вікон обрамлений лиштвами, які на другому плавно переходять в тригліфні кронштейни масивного розірваного аркового сандрику з рокайлями та центральним картушем з літерою «В», а третього – маленькі картуші в фільонках. Вінчають споруду неширокий фриз та лобовий карниз великого виносу на перловому пояску.
Особливої уваги заслуговують велика полога арка в архівольті центрального дворівневого фронтону в фільонках з вазонами по боках на високих тумбах і величним картушем в центрі (додатковий декор – тригліфи та рокайль), а також портали бічних входів на першому поверсі прикрашених круглими напівколонами доричного ордеру (між ними левові маскарони в замку в компанії янголят північного та люнетна решітка з монограмою першою власника), які підтримують напівкруглий еркер другого з тригліфним декором у фризі та табличками та балкон за витонченою балюстрадою – третього.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 1.
Посилання
- Історичні факти. Буковинська кава
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Н03 (Житомир – Хмельницький – Чернівці) або М19 (Ратне – Луцьк – Дубно – Тернопіль – Чернівці) до вулиці Руської (пролягає крізь Центральну площу), на куту якої з вулицей Ольги Кобилянської (пішохідна) розташована колишня кав’ярня «Габсбург».
Громадським транспортом залізницею до Чернівців, а потім міським – до Центральної площі, поруч із якою розташована будівля управління НБУ.