Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

Дворянське зібрання Полтави

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive] [an error occurred while processing the directive] Дворянське зібрання Полтави [an error occurred while processing the directive]

Дворянське зібрання Полтави

Історія

Будинок Дворянського зібрання Полтави
Дворянське зібрання Полтави

Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.

Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.

Східний фасад старого дозвільно-розважального центру Полтави
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру

Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.

Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.

Колоний портик полтавського Дворянського зібрання
Колонний портик Дворянського зібрання

Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.

Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.

Герб Полтави в тимпані фронтону Дворянського зібрання
Герб Полтави в тимпані фронтону

Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.

Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.

Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.

Архітектура

Центральний фасад полтавського дозвільно-розважального центру
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави

Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.

За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.

Як дістатися

Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.

Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.

Вікторія Шовчко

[an error occurred while processing the directive]Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

[an error occurred while processing the directive] Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті



Переглянути розташування Дворянське зібрання Полтави на мапі

Обговорити статтю в спільноті