Історія
Дворянське зібрання Полтави
Підготовка окупаційною московською владою Полтави до святкування сторічного ювілею своєї ледь не єдиної за всю історію гордості – перемоги над військом шведського короля Карла ХІІ (1682 – 1718), починалася з впорядкування міського центру, де стару дерев’яну забудову царська влада наказала замінити на муровану, яка формувалася навколо центральної площі з пам’ятником тих події.
Причому за задумом архітекторів навколо круглого саду мали зосередитися всі найзначущі для Полтавщини адміністративно-громадські заклади, серед яких передбачалася і будівля Дворянського зібрання. Будівництво комплексу почалося в 1805-ому, але саме громадському осередку пощастило бути закінченим першому – п’ять років по тому тут пройшли перші організаційні губернські збори.
Східний фасад старого дозвільно-розважального центру
Протягом століття офіційна назва будівлі в південно-східній частині Корпусного саду лише частково віддзеркалювала її функції, бо окрім представницьких, її призначенням була організація комфортного дозвілля місцевого товариства в якості концертного залу (ці стіни чули голос Мусоргського, Скрябіна, Рахманінова, Рубінштейна, Чайковського, Шаляпіна), художнього виставкового залу (в тому числі Марії Башкирцевої), громадської бібліотеки (з 1830-х), місцем проведення урочистих святкувань та балів.
Швидкий розвиток Полтави, як губернського міста, наприкінці XIX століття вимагав модернізацію і його духовно-культурного центру, бо його наявних площ вже гостро не вистачало для всіх бажаючих, тому за рішенням адміністрації були знайдені кошти для виконання двоповерхової прибудови в якості подовження центрального фасаду з одного боку, що призвело до дисгармонії споруди.
Колонний портик Дворянського зібрання
Перша світова війна 1914 – 1918 років, яка поховала під своїми руїнами царську Московію та привела до збройної окупації більшої частини України її озвірілим червоним люмпеном. Більшовики оголосили приватну та комунальну власність поза законом – так всі будівлі полтавського намиста опинилися в державній власності з перекваліфікуванням закритого 9 лютого 1919-ого Дворянського зібрання на клуб імені Карла Маркса, а зелена зона поруч стала притулком літнього кінотеатру.
Друга світова війна 1939 – 1945 років за поділ Європи навпіл між Москвою та Берліном закінчилася для споруди спаленням в 1943-ому, в наслідок чого вона постраждала найбільше з усього ансамблю полтавської головної площі, повністю втративши дворовий фасад і майже не зберегши первинного пишного внутрішнього декору.
Герб Полтави в тимпані фронтону
Реставрація стала справжнім викликом для групи полтавських архітекторів у складі Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, М. Черняховця, Л. Вайнторга і головним випробуванням перед масштабним відновленням міста на Ворсклі. Роботи, розпочаті вже в 1945-ому виконували військовополонені, а закінчені вони були два роки по тому з демонтажем пізніше зробленої прибудови. Свої двері вона відчинила вже в якості кінотеатру імені Котляревського.
Відновлення української незалежності в 1991 році принесло будівлі зміну громадянського статусу (офіційний – пам’ятник архітектури державного значення), його приміщення орендували комерційні установи, хоча кінотеатр проіснував тут ще понад чверть століття.
Після 2017-ого комплекс був переобладнаний з новітньою прибудовою під розважально-дозвільний центр з танцювальними майданчиками, рестораном, ігровими залами як продовження традицій столітньої давнини. А в грудні три роки по тому будівлю колишнього полтавського Дворянського зібрання сильно пошкодила пожежа, щоб подарувати надію на нове воскресіння.
Архітектура
Центральний фасад дозвільно-розважального центру Полтави
Симетрична хрестоподібна споруда, як архітектурний акцент забудови південно-східної частини круглої головної міської площі, представляє собою двоповерховий цегляний тинькований периметр в класичному стилі з домінантою колонного портика на тамбурі першого поверху під трикутним фронтоном з гербом міста центрального фасаду.
За втрати практично всіх внутрішніх інтер’єрів в полум’ї, із збережених зовнішніх архітектурних елементів варто відзначити французький руст першого поверху з акцентованим замковим каменем прямокутних вікон першого поверху, простий міжярусний та профільований лобовий великого виносу карнизи. Головний візуальний фокус сконцентрований на порталі центральної частини з шестиколонним портиком коринфського ордеру, який тримає простий антаблемент, високі аркові вікна зі шропсами та маленькі квадратні – мансарди, трикутний фронтон в фільонках на модильонах та герб Полтави в тимпані.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 31.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду, в південно-східній частині якого міститься будівля старого дозвільно-розважального центру міста.
Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до Центральної площі, частиною кругової забудови якої є колишнє Дворянське зібрання.