Історія
Міський центр Полтави, в основу перетворення якого був покладений всього лише типовий проект в класичному стилі для адміністративних будівель від 1803-ого, прославив ім’я свого автора Адріяна Захарова (1761 – 1811) після повного закінчення втілення в життя архітектурної діадеми української землі. Однією з перших довершених її намистин став комплекс старо-губернаторської резиденції північно-східного кварталу.
Будинок з центральним фасадом на Корпусний сад та цілою розгалуженою системою допоміжних господарсько-житлових споруд був закінчений в 1811-ому після п’яти років невпинних турбот. А вже через десятиліття його спіткало перше випробовування – після пожежі 1820-ого відновлювати центральний корпус довелося майже наново.
В якості приватної резиденції комплекс за нинішньою адресою Соборності 38 існував до втягування окупованих українських земель московською владою в пекло Першої світової війни 1914 – 1918 років, яка фактично поховала царський режим останньої та стало тригером нової окупації України із встановлення на її теренах сімидесятилітньої диктатури озброєного червоного люмпену.
Так для початку більшовики в 1920-х скасували всю приватну власність на окупованих територіях, старо-губернаторський будинок був перетворений на Всеукраїнську школу льотчиків в підпорядкуванні Товариство сприяння обороні, авіаційному і хімічному будівництву (ТСОАВІАХІМу), яка діяла в цих стінах до початку бойових дій розв’язаної Москвою та Берліном Другої світової війни 1939 – 1945 років на полтавській землі.
Під час того того жахливого пекла ансамбль східної частини полтавської центральної площі зазнав значних руйнувань, а в повоєнні роки у окупаційної радянської влади руки дійшли до його відновлення лише десятиліття після трагедії, в 1953-ому, і за наявності реставраційного проекту архітекторів І.Л. Шмульсона та В.С. Явнікова роботи розтяглися на три роки.
Після їхнього закінчення в колишніх старо-губернаторських апартаментах оселилася контора тресту «Укрнефтегазразведка», яка вважала їх своєю домівкою протягом всього післявоєнного радянського періоду.
З поваленням радянського режиму та здобуттям Україною незалежності в 1991-ому пройшло трансформація чи зникнення багатьох колишніх державних установ. Попередні господарі назавжди покинули затишну споруду №38. Рішенням української влади комплекс був переданий в підпорядкування Міністерства внутрішніх справ з розміщенням полтавського обласного Управління по боротьбі з організованою злочинністю, яке знаходиться тут і донині, що забезпечує двохсотлітньому комплексу підтримку його належного статусу пам’ятки архітектури стану.
Архітектура
Колись за старо-губернаторським комплексом, що займав весь північно-східний сектор Корпусного саду, значилася значно більша територія з власним садом та огорожею по периметру (до останьої реконструкції, коли квартал був поділений навпіл гасподарсько-технічними спорудами). На зараз до його складу входять стара центральна двоповерхова будівля та кутові флігелі обабіч неї.
Центральний корпус – цегляна тинькована п-подибна (симетричні невеличкі бічні крила з боку внутрішнього двору) споруда на високому рустованому цоколі з акцентованим замковим каменем та невеличкими квадратними віконцями, які вторять отворам верхнього ярусу, прямокутні вікна першого ярусу підкреслені прямими профільованими сандриками, а лобовий карниз великого виносу – модильйонами. Головною ж її окрасою слугує шестиколонний портик доричного ордеру, який тримає масивний антаблемент з прямокутним парапетом на чолі.
Симетричні одноповерхові цегляні тиньковані г-подібні флігелі з центрального фасаду акцентовані ризалітами в рустованому із замковим каменем декорі та вінчальним парапетом. Загальну ж окрасу їхнього периметра складають віконні ніші, підвіконний обвідний пояс та лобовий карниз.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Соборності, 38.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків) або Р17 (Суми – Полтава – Олександрія). В місті по вулицях Соборності – Європейській до Корпусного саду в північно-східній частині якого розташовується колишня старо-губернаторська резиденція.
Громадським транспортом до Полтави, а потім міським – до центральної площі міста, поруч з якою знаходиться комплекс.