Zabytki.in.ua
Пам'ятки України

Ужгородський замок

Історія

Вхід до палацу Другетів Ужгородського замку Вхід до палацу Другетів замку в Ужгороді

Східнослов’янське плем’я “Білі хорвати”, згідно з археологічними дослідженнями, є прабатьками Ужгородського замку (тюрских – Унгвар), і хоча документальних відомостей про їх перебування в цих землях небагато, знахідки розповідають про укріплену дерев’яну твердиню на берегах Ужа, яка відчайдушно опиралася проникненню племені угрів ( угорців) у ці землі (903 рік).

Відроджена в кінці Х – початку ХІ століть після встановлення угорської влади на землях Карпатської Русі фортеця благополучно відбила натиск половецької орди в 1086 році, не дивлячись на стрімкість і силу натиску. Ця знаменна подія дарує твердині високе звання родового маєтку угорських королів.

Розпис залу духовної семінарії Ужгородського замку Розпис залу духовної семінарії замку в Ужгороді

Але протистояти татра-монгольській орді в 1241 році замок в Ужгороді не зміг і був повністю знищений, щоб відродиться півтора століття потому вже якості кам’яної твердині під керівництвом короля Угорщини Бели IV (1206 – 1270).

Фортеці на східному рубежі держави в 1322 році судилося перейти в якості винагороди сподвижнику Карла Роберта (1288 – 1342) в завоюванні угорської корони Філіпу Другету (1288-1327).

Під час перебування у володінні родини Другетів (до 1691 року), Ужгородський замок переживає період свого розквіту: зводиться палац (XVI століття), по периметру споруджуються потужні оборонні стіни з кутовими бастіонами (1598 рік), збільшується товщина стін і поглиблюється рів (1653 рік).

Центральний вхід до палацу Другетів Ужгородського замку Центральний вхід до палацу Другетів замку в Ужгороді

З стратою останнього представника магнатського роду Жигмонда ( – 1684) під час антігабсбургского повстання (1674 – 1685), рід по чоловічій лінії припинився і твердиня, перебуваючи ще сім років у володінні родини Другетів, фактично перейшла в руки чоловіка останньої його представниці – Хрестини Міклоша Беренчі ( 1665 – 1725).

Новий господар, який обрав Ужгородський замок в якості своєї резиденції, перетворює його в пишний палац в оточенні садів і парків, в оздобленні з гобеленів та картин, в пишності різьблених меблів і золотого начиння.

Скульптура Гермеса Ужгородського замку Скульптура Гермеса замку в Ужгороді

Не останню роль відвела доля фортеці під час антігабсбургскої війни 1703 -1711 років під проводом Ференца Ракоци II (1676 – 1735): атаки курунцев на Ужгород почалися разом з початком військових дій, захопивши місто повстанці здолати твердиню не змогли. Лише роком пізніше під шаленим натиском австрійський гарнізон залишив замок, відійшовши до Польщі.

Саме в Унгварі у 1707 році велися переговори лідером повсталих угорських ополченців з посланцями російського царя Петра I (1672 – 1725) про надання військової допомоги в обмін на угорську корону для спадкоємця російського престолу Олексія (1690 — 1718), але їм не сталося втілитися у в життя.

Південний внутрішній фасад палацу Другетів Ужгородського замку Південний внутрішній фасад палацу Другетів замку в Ужгороді

Замку в Ужгороді судилося стати одним з останніх оплотів повстанців у цій війні – не дивлячись на підписання Сатмарської світу 30 квітня 1711, курунцамі він був зданий австрійським військам лише кілька тижнів потому.

Після впровадження в фортечних мурах австрійського гарнізону, всі цінності, включаючи більше тисячі творів мистецтва і близько двох сотень предметів меблів, були вивезені до столиці Австрії Відня. Замок занепадає, чому чимало посприяла пожежа 1728 року, після якого до цих пір не відновлений третій поверх палацу.

Північно-східний бастіон Ужгородського замку Північно-східний бастіон замку в Ужгороді

Новою віхою у долі Ужгородського замку стає його передача греко-католицької єпархії в 1775 році австрійською ерцгерцогинею Марією Терезією (1717 – 1780). У залах колишньої магнатської резиденції розміщується духовна семінарія, що пережила за своє життя довжиною в два з половиною століття революції і війни, повстання та бунти.

Лише в 1945 році за підсумками Другої світової війни (1939 – 1945) духовенство залишило обитель, поступившись місцем Закарпатському краєзнавчому музею, який і понині діє в стінах замку.

Архітектура

Внутрішній дворик Ужгородського замку Внутрішній дворик замку в Ужгороді

На високому тридцятиметровому пагорбі над рікою Уж вже триста років у недоторканому вигляді височить кам’яна твердиня, що обгороджена від зовнішнього світу чотирикутним периметром фортечних стін (висотою 10 м і шириною до 3 м) з високими п’ятнадцятиметровими п’ятикутними бастіонами на кутах, сухім ровом шириною 15 м і глибиною 10 м і колись підйомним мостом з південної сторони під захистом Привратного корпусу. З півночі місце, нині сухого, а під час військових дій повного водою, рову займає стрімкий обрив, що є природним бар’єром на шляху потенційного ворога.

Раніше з зовнішнього боку кам’яних фортечних стін на протилежній від замка стороні рову знаходиться Гусарський замок споруджений з дерева як перша перепона на шляху нападників. Після втрати Ужгородським замком стратегічного значення, дерев’яні укріплення були розібрані.

Бастіон Уждогодського замку Бастіон замку в Ужгороді

За головними воротами фортеці в центрі великих просторах внутрішнього двору височіє триповерховий чотирикутний в периметрі палац Другетів з вежами по кутах — така ж сувора будівля позбавлена обробки, як і зовнішні оборонні стіни. Замкнутий периметр палацу припускав його як самостійну оборонну одиницю у випадку прориву ворогом зовнішньої оборони фортеці, а нині засипаний рів що його оперізував лише ускладнював завдання загарбників.

Споруди палацу Другетів оперізують квадратний Внутрішній дворик (25 м х 25 м), який крім виконання господарських потреб, містить головну водну жилу Ужгородського замку – сорокаметровий колодязь.

Експонат відділу Релігії та духовної культури Ужгородського замку Експонат відділу Релігії та духовної культури замку в Ужгороді

Внутрішні інтер’єри палацу, відновлені в ході реставрацій, що почалися після передачі будівлі Закарпатському краєзнавчому музею в 1968 році, в тому числі спадщина духовної семінарії – звід з розписом на біблійні теми, дають лише часткове уявлення про колишню велич і багатство оздоблення. Адже після передачі у володіння військового відомства, будівля втратила майже всі свої прикраси – голландські гобелені і перські килими, прекрасні картини і домашне начиння з дорогоцінних металів.

У східній частині внутрішнього двору до цих пір видно залишки фундаменту церкви Святого Юрія, згаданої в документах ще в 1248 році як родової усипальниці Другетів, в стінах якої 24 квітня 1646 була укладена унія (союз) Православної Церкви з престолом святого Петра. Але руйнівна пожежа 1728 не пощадила храм, і навіть місце його існування залишалося таємницею аж до 70-х років ХХ століття, коли під час археологічних розкопок було знайдено фундамент будівлі.

Експозиція

Експозиція Етнографічного відділу Ужгородського замку Експозиція Етнографічного відділу замку в Ужгороді

Експозиція Закарпатського краєзнавчого музею, що міститься в залах Ужгородського замку, обширна (близько 115 тисяч експонатів) і різноманітна за напрямками.

У Природному відділі розміщується одна з найбільших в Україні колекцій опудал тваринного світу Закарпаття, результати геологічної і геодезичного дослідження краю. У той час як Етнографічний відділ представляє предмети культури і побуту народностей, що населяли Карпати з часів пізнього середньовіччя: одяг і домашнє начиння, музичні інструменти і предмети ремесел.

Археологічний відділ по праву пишається своєю колекцією бронзових виробів XIII-XII століть до н. е., що налічує близько трьох тисяч предметів, і нумізматичної підбіркою. А в відділі Книгодрукування зібрано одну з найунікальніших збірок рукописних книг в тому числі “Закарпатське Євангеліє”, датоване 1401 роком.

Частина етнографічної колекції Ужгородського замку Частина етнографічної колекції замку в Ужгороді

У колишніх залах духовної семінарії відділу Релігії та духовної культури відтворений інтер’єр кімнат ректора богословського закладу, в якому поряд з робочим кабінетом знаходиться кімната відпочинку і приймальна. А в відділі Історії замку, розташованому в колишньому Лицарському залі, розташовано найбільш цінну збірку пов’язану з життям Ужгорода та його замку: зброя курунців, геральдику правителів, герб міста, творіння його майстрів.

Окремим рядком виступає в експозиції музею відділ Художнього та побутового лиття бо Закарпаття з часів бронзового століття славилося своїми майстрами лиття, що частково послужило забезпеченню добробуту краю. У колекції зібрані близько трьохсот експонатів, у тому числі розташовані перед центральним фасадом палацу Другетів – Геракл і ларнейська Гідра (1842), Турул (1903), Гермес (кінець XIX ст.).

Додаткова інформація

Адреса: Україна, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Капітульна, 33.

Тел. (03122) 3-62-35, 3-45-42, 3-44-42.

Час роботи: з 9-00 до 18-00.

Посилання

Як дістатися

Автотранспортом по трасі Е 50 (М 06) (Ужгород – Мукачево – Львів – Дубно – Рівне – Житомир – Київ – Лубни – Полтава – Харків – Ізюм – Слов’янськ – Луганськ) до з’їзду на вулицю Доманинську, що переходить у вулицю Другетів, потім повернути на вулицю Галасливу і до повороту на вулицю Ольбрахта, потім поворот на вулицю Замкову, що переходить в Капітульну.

Громадським транспортом до Ужгорода, а потім маршрутними таксі до Замкової гори (вул. Замкова / вул. Капітульна).