Історія
Велика, Поштова, Миколаївський… головна вінницька магістраль зразка середини нетривалого інтербелуму ХХ століття — взірець європейської вишуканості закладеної тандемом міських творців, головним архітектором Григорієм Артиновим (1860 – 1919) та міським головою Миколою Оводовим (1864 – 1941), якого ще не встигло торкнутися руйнівне дихання радянського тоталітарного режиму.
Наприкінці 1920-х, окупаційна московська влада ще не перешкоджала збереженню цілісності образу місцевої архітектури, лише готуючись почати свій тотальний наступ на українців та українство. Тому проект двоповерхового міського кінотеатру на розі проспекту та 9 січня (до того 19 лютого, а зараз Архітектора Артинова) був виконаний в аскетичному неокласичному стилі з урахуванням стильового рішення інших кутових споруд.
Відкритий в 1931-ому вінницький сінематограф на головній вулиці окрім імені видатного українського літератора Михайла Коцюбинського мав три великих розетки рослинного орнаменту порталу центрального входу, як маркер національної ідентифікації. І одразу після відкриття за обмеженості наявних в розпорядженні тодішніх вінничан інших видів проведення дозвілля, перетворився в шалено популярне місце, квитки куди було не дістати.
Кінотеатр в цих стінах пережив не тільки Другу світову війну 1939 1945 років, а й обидві окупаційні влади, німецьку та московську, щоб зустріти в 1991-ому повернення української незалежності, хоч через шалений темп розвитку техніки та технологій передачі відеозображень відвідування його кіносеансів дедалі знижувалась.
Однак просторі приміщення, які від початку були спроектовані для прийому великої кількості людей відкрили в 1995-ому нові горизонти для споруди №68 на проспекті, що через рік стане Соборним — в їхніх приміщеннях почав діяти вінницький Експоцентр, новий комунікаційний центр суспільного життя Поділля, що посприяв швидкому відновленню зв’язків з великим світом через численні культурно-масові заходи проведені в цих стінах.
От тільки рух вперед вже було не зупинити, і відстань між людьми і країнами, відоконтентом та глядачем на початку третього тисячоліття зменшилася до одного кліка комп’ютерної чи телефонної клавіші, тому перед міською радою на початку 2020-х постало нагальне питання доцільності використання просторих приміщень кінотеатром Коцюбинського та Експоцентром при високих витратах їхнього утримання та нагальній потребі в капітальному ремонті споруди, що вже відмітила свій 90-річний ювілей.
Так з 1 листопада 2021 року будівля №68 по Соборній рішенням Міськради перетворилася на великий «Business hub» під крилом Вінницької торгово-промислової палати, який невдовзі розчинив свої двері перед місцевими представниками малого і середнього бізнесу, в якості захисника інтересів яких він діє і донині.
Архітектура
Кутовий двоповерховий цегляний тинькований периметр колишнього кінотеатру Коцюбинського являє собою асиметричний периметр в мінімалістському неокласичному стилі із плавно скругленим зовнішній кутом, подовженим крилом вздовж Соборної та пізнішими прибудовами західно-дворової частини.
Безпосередньо сам декор споруди складають: віконні лиштви першого ярусу, відкреслені фільонками дзеркала (для розміщення афіш), подвійні пілястри коринфського ордеру, стилізовані ширинки, широкий фриз, профільовані карнизи. Головні ж архітектурні родзинки зосереджені в порталі центрального входу, підкресленого шестиколонним портиком коринфського ордеру, за яким ховаються три великих розетки-медальони, на яких початковий рослинний орнамент зараз замінений на логотип Вінницької торгово-промислової палати (Кадуцей під захистом Гермесового шолому).
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Соборна, 68.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Р11 (Вінниця – Немирів – Ямпіль), містом по Немирівському шосе – вул. Лебединського – вул. Островського – через міст або по трасі Е50 (М12) (Львів – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Кропивницький), а потім – Хмельницькому шосе. Далі по Соборній до колишнього кінотеатру Коцюбинського.
Громадським транспортом до Вінниці, а потім громадським – до зупинки «Майдан Незалежності».