Історія
Земська бібліотека Полтави
Полтавські громадські проекти завжди відрізнялися розмахом. Не жаліла місцева громада грошей для підкреслення високого статусу свого міста. Мабуть ця традиція була закладена ще на початку ХІХ століття реалізацією масштабного проекту Круглої площі. Полтавське ж Земство, як головний орган місцевого самоврядування і найзаможніша адміністративна структура, просто не міг собі дозволити економити на своєму іміджі — так наприкінці ХІХ століття на світ з’являється два масштабних її проекти бібліотеки-музею та управи.
При чому будівництво більш важливої для суспільства бібліотечної споруди було поставлене в пріоритет задля переміщення наявних рештків фондів кімнати-бібліотеки І. Зозуліна, що існувала при Дворянському зібранні з 1830 по 1866 рр., та читальні агронома Павла Дубровського (заснована в 1892 році в будинку пані Кандиби), з проектом згодився допомогти Олексій Зинов’єв, член комітету полтавської громадської бібліотеки створеної 17 січня 1895 року.
Північний фасад Держархіву в Полтаві
Власна будівля, всього в кварталі від будинку пані Кандиби, строк договору оренди з якою спливав 1 липня 1901-ого, прийняла своїх постояльців лише з півторамісячною затримкою, 20 серпня, щоб майже на три десятиліття після офіційного відкриття 1 жовтня того ж року стати притулком для земської бібліотеки та музею.
Перша світова війна 1914-1918 років, падіння московської окупаційної влади царського дому Романових та відновлення українського суверенітету в 1918-ому розширили функції полтавського культурного осередку цікавинками, які знайшли притулок під цім дахом — окремо був створений Музей українського мистецтва, а через рік до нього додалася новостворена Центральна наукова бібліотека, які разом співіснували до 1929-ого, коли червоні окупанти знайшли-таки гроші для ремонту споруди, а їх вивели, музей – до будівлі Земства, бібліотеку — колишнього Земельного банку.
Спустілу бібліотечну будівлю по Гоголя кілька років ремонтували, в наслідок чого вона втратила свої первинні родзинки у вигляді куполу на оригінальному потрику-барабані з круглими світловими вікнами, натомість отримавши від радянських архітекторів надбудову в межах пристосування її для потреб кооперативного училища, яке почало тут свою діяльність в 1930-х.
Кутова напівротонда полавського Держархіву
Вогняний смерч, що прокотився українською землею від краю до краю по волі двох збожеволілих імперських режимів Москви та Берліна в 1939 – 1945 роках залишив свій слід і на будівлі по Гоголя 24, спаливши її до остову в 1943-ому.
Але Полтава не була б сама собою, якщо б не чинила опір черговій московській післявоєнній окупації, хоча б через збереження свого історико-культурного надбання, в той час як інші міста втрачали свої архітектурні пам’ятки одну за одною під безжальною рукою радянських «реконструкцій». Так в 1954-ому завдяки архітектору В’ячеславу Крачмару (1921 — 1999) надбудова 1930-х була демонтована, а над кутом-напівротондою знов з’явився купол нехай не на такому витонченому, але близькому за стилем до первинного барабані.
Після закінчення будівельних робіт приміщення колишньої Земської бібліотеки зайняв Полтавський відділ Державного архіву України, який міститься тут донині, а вона сама в 2020-он нарешті отримала офіційний статус пам’ятки архітектури.
Архітектура
Кутовий ризаліт колишньої Земської бібліотеки Полтави
Двоповерхова кутова цегляна фарбована по не тинькованій цеглі споруда 18/24 в неоренесансному стилі представляє собою г-подібний симетричний периметр із забудовою внутрішнього кута, що зосереджене навколо кутової зовнішньої напівротонди під пологим куполом на гранованому барабані з круглими світловими віконцями, на кожній з них.
Неоренесансний виконаний методом фігурної цегляної кладки декор зовнішніх фасадів складають: дворівневі пілястри та ризаліти (частково прикрашені французьким рустом) доричного ордеру на високому стилобаті, профільовані карнизи, пояски та фризи (нижнього поверху з ширинками) членують площину стін на дзеркала вертикально (перші) та горизонтально (другі). Окрім того архітектурними родзинками слугують замкові камені віконних лиштв, трикутні фронтони та сандрики на кронштейнах, аркові отвори в архівольтах на імпостах ризалітів, балкони за чавунними кованими гратами.
Окремо увагу привертає акцент зовнішнього центрального кута з його п’ятичастинною розбивкою лопатками французького русту нижнього ярусу, широким напівкруглим обвідним балконом, арочною галереєю і лобовим карнизом великого виносу — верхнього та вище згаданим купольним завершенням з ліхтарем та шпилем на чолі.
Додаткова інформація
Адреса: Україна, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Пушкіна 18 / Гоголя 24.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі М03 (Е40) (Київ – Полтава – Харків). Містом: вул. Європейська — Небесної Сотні — Гоголя, вздовж якої розташовується південно-східне крило Полтавського держархіву.
Громадським транспортом до станції Полтава, а далі — міським до Корпусного саду, в двох кварталах від якого (вул. Європейська — Пушкіна) розташована будівля колишньої Земської бібліотеки.