Простий сільський хлопчина з Хмельниччини, який ледь не став першою особою України. Талановитий інженер залізничного транспорту. Амбітний кар’єрист, який на посаді посади міністра транспорту почав модернізацію Укрзалізниці. І разом з тим топ-корупціонер з величезним маєтком на березі штучного ставу та Майбахом явно купленими не на міністерську зарплатню. Який пішов, залишивши по собі загадку своєї смерті. Георгій Кирпа — інженер, політик.
Мабуть, пересічний юнак з хмельницької Клубінки, який приїхав з шкільним атестатом на руках поступати в Харківський інститут залізничного транспорту, і мріяти не міг, що колись його особу всерйоз будуть розглядати як претендента на перше крісло країни, а ім’я увійде на сторінки новітньої історії України.
Три десятиліття на Львівській залізниці, дослужившись від рядового інженера до її очільника, станом на 1999 рік Кирпа вперся в стелю свого професійного кар’єрного росту. Активна підтримка виборчої компанії Кучми на другий президентський термін та доповідна записка в обхід безпосереднього керівництва на ім’я повторнообраного президента з пропозицією реформування залізничної галузі розчистили Георгію Миколайовичу шлях до київських можновладних кабінетів.
Три роки в київських кулуарах влади, і в 2002-ому з подачі Кучми Кирпа стає першим замом міністра транспорту України та гендиректором Державної адміністрації залізничного транспорту, а ще за два — посідає крісло свого вчорашнього керівника. На посту свої обіцянки він втілив в життя: залізнична інфраструктура від колійного господарства до вокзальних будівель активно модернізується, рухомий склад — оновлюється, запроваджуються нові програми підтримки для школярів, а разом з ними будується перша в Україні швидкісна автомагістраль Київ — Одеса та розробляються проекти річкового судноплавства Дунаєм та Дніпром.
Але і про свою кишеню пан міністр теж не забував: зареєстровані на сина та інших членів родини фірми, що на пільгових умовах орендуваи у Укрзалізниці товарні вагони та склади, наддорогий Майбах в люксовій комплектації, гектарна ділянка в елітних Бортничах під Києвом з двома триповерховими будинками на березі ставу, в яких навіть були та басейни з біломармуровими статуями. Але непомірні амбіції… тим більше, що його пророкували новим президентом України, зробили свою справу — для приватного будівництва вже була зарезервована нова ділянка в заповідній зоні під Києвом в шість разів біла за попередню.
Доля — примхлива пані, неочікувано Кучма замість Кирпи на пост прем’єра (як остання кар’єрна сходинка перед президентством) призначає представника клану донецьких, Януковича. А потім грякнув 2004-й, фальсифіковані олігархічними кланами вибори, Помаранчева революція… Він, попри конфронтацію, підтримав Януковича, організовував відправлення до Києва безкоштовних потягів підтримки зі Сходу. Але стосунки між ними лишалися напруженими, ЗМІ навіть твердили, що прем’єр побив свого міністра транспорту за допуск кількох потягів з Заходу України до столиці, та так, що останній потрапив до лікарні.
А далі сталося 27 грудня 2004 року. Зрання перегони на квадрациклі (улюблена розвага-моціон Георгія Миколайовича), прийом київських гостей з СДПУ по обіді, неприємна телефонна розмова, прохання до двох своїх охоронців розтопити лазню… а далі постріли і тіло Кирпи виявлене там ж о 6 годині вечора з кулею 5,45 мм в голові.
І хоча гільза та восьмизарядний пістолет ПСМ за офіційною версією вказували на самогубство, але як версій причин події, так і звинувачень влади у приховувані вбивства Георгія Миколайовича (адже сусідки бачили його зрання в гарному настрої та чули кілька пострілів, що прийняли за вибухи петард) було вдосталь. Додавало сумнівів і місце події, адже лазня була єдиним в маєтку місцем без відеонагляду.
Причин вбивства та самогубства називалися одні й ті самі: конфлікт з Януковичем (відмова від виділення додаткових тридцяти потягів на Схід), загроза кримінального провадження розтрати величезних сум державних коштів (зокрема на фінансуванні нового мосту в столиці), переділ сфер впливу та фінансових потоків в умовах політичної невизначеності. Але справа в реєстрі так і залишилась без конкретики.