Історія
Життя тут почало зароджуватися із заснуванням морського порту на берегах Севастопольської бухти після підписання доленосного маніфесту про приєднання Криму імператрицею всеросійською Екатриною II (1729 – 1796) завдяки близькості до місцерозташування адміністративного центру майбутнього міста, хоча тоді ще в якості його околиць.
До середини XIX століття забудова перехрестя основних транспортних артерій Севастополя (Морської та Карантинної) складалася в основному з приватних одно (рідше двох) поверхових будинків офіцерів флоту і заможних підприємців, один з яких зіграв важливу роль у важкі дні оборони 1854-1855 років. Будинок купця Гущина, який покинув місто з початком облоги, був пристосований спочатку під перев’язувальний пункт на сто п’ятдесят місць, а потім перекваліфіковано в останнє земне пристановище для безнадійних поранених.
Потім знову будуть роки мирного існування на околиці міського центру дрібних приватних контор, майстерень, торгових підприємств і заїжджих дворів, поки на просторому майданчику посеред брукованого трикутника в кінці XIX століття (1892) не була споруджена каплиця на честь святого Миколая, тоді-то він і отримав статус площі і назву на честь храму.
На догоду віянням комуністичних часів у 1932 році площа була перейменована в Червону, а через три роки – імені Л.Н. Толстого, щоб у нелегкі повоєнні часи (1952) отримати разом з новою забудовою з чотириповерхових будинків в класичному стилі ім’я світоча севастопольської оборони часів Кримської війни адмірала Нахімова, правда всього на кілька років, а потім ще три з половиною десятиліття бути площею Революції.
Лише в 1993 році зеленому трикутнику на перетині галасливих вулиць присвоїли ім’я легендарного адмірала Лазарева, який вніс величезний внесок у розвиток як російського флоту в цілому, так і Севастополя, як головної його бази на Чорному морі, зокрема. А через три роки на першому поверсі адміністративної будівлі зайняв своє місце бюст флотоводця – дар республіки Татарстан.
Архітектура
Архітектурною домінантою трикутної площі імені Михайла Петровича Лазарєва (1788 – 1851), візуально відокремленої житловими і адміністративною будівлями білого інкерманського каменю споруди 50-х років ХХ сторіччя, є кругла вежа останнього, що служить з моменту свого завершення (1954 рік) будинком Центрального конструкторського бюро «Чорноморець». Колони коринфського ордера зі зворотнім ентазісом, застосовані архітектором Л.Н. Павловим для підкреслення об’ємної висоти будівлі, посилюють загальне враження двоярусного барабана з балюстрадами по периметру, а невелика ніша першого поверху будівлі зберігає пам’ять про того, в честь якого вона названа.
З боку проспекту Нахімова на місці колишнього будинку купця Гущина, на жаль знесеного як не представляючий історичної цінності (але ж тут оперував сам Пирогов) в 1967 році, нині розташовано дисгармонійний за зовнішнім виглядом з навколишнім класичним інтер’єром площі «Дитячий світ», суцільно одягнений в скло і бетон.
Кордон Лазаревської площі з боку Великої Морської вулиці чітко окреслює триповерхова житлова будівля з арочними вікнами першого поверху (проект В.В. Пелевіна, А.З. Даниляк та К.І. Соломонова) 50-х років ХХ століття, пізня реконструкція якого через десятиліття привнесла другий ряд прибудованої галереї першого ярусу та дисбаланс в первісний класичний стиль.
Проспект Генерала Петрова відособлений триповерховим білим будинком з колонними портиками по кутах, позбавлене інших архітектурних прикрас воно вдало підкреслює зелень трикутника в центрі не відтягуючи уваги на себе.
Додаткова інформація
Місце знаходження: Україна, АР Крим, м. Севастополь, пл. Лазарєва.
Як дістатися
Автотранспортом по трасі Е105 (М26) (Харків – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Мелітополь – Джанкой – Сімферополь – Севастополь) або (М18) (Сімферополь – Ялта – Севастополь) Балаклавське шосе – пр. Генерала Острякова – вул. Олега Кошового – вул. Миколи Музики – вул. 4-го бастіону – вул. Леніна – пр. Нахімова, яка впирається в пл. Лазарєва
Громадським транспортом до Севастополя (з-д, авто – вокзали), звідки в бік старого міста до зупинки «Площа Лазарева».